Maschinengewehr 18 Tank und Flieger  Maxim-MAN

Н і м е ч ч и н а

Згідно із завданням німецького командування на розробку засобів боротьби з танками і літаками противника, у 1917 році кілька компаній включилися у конкурс. Перемогу отримала відома тепер автомобільна фірма „Maschinenfabrik Augsburg Nurnberg“. 1918 року „Машиненґевер 18 Танк унд Фліґер“ прийнято на озброєння. Було виготовлено близько 50 кулеметів але про їх участь у бойових діях та післявоєнну експлуатацію інформація відсутня.

Інженери компанії МАН при створенні  взяли за основу кулемет „Максім“, збільшивши розміри деталей та зміцнивши конструкцію. Також доопрацьовано систему боєспоживання.

Обслуга „МҐ.18 ТуФ“ складалася з 4^-ох бійців.

Охолодження стволу рідинне. Тіло кулемета складається з таких основних вузлів і деталей : короб, ствольна коробка, ствол, кожух стволу, затвор, повертальний механізм, прицільні пристосування, системи боєживлення, управління вогнем та кріплення до станка.

Патрон – 13,2×92SR T-Patrone 18.

Принцип роботи автоматики – КВС. Постріл проводиться у передньому положенні затвору при замкненому патроннику. Замикання каналу стволу проводиться шарнірно-важільним механізмом. Повертальний механізм встановлений в окремому корпусі на лівому боці короба.

Ударниковий спусковий механізм дозволяє тільки автоматичний режим стрільби. Спуск проводиться натисканням на клавішу. Управління вогнем проводиться за допомогою двох вертикальних рукояток.

Боєживлення проводилося з тканинної стрічки або з магазину.

Прицільні пристосування механічні.

Застосовувався важкий колісний станок лафетного типу.

ТТД  MG.18 Tank und Flieger :

початкова швидкість кулі : 550 м/с ;

прицільна дальність : 2000 м ;

місткість : 75 або 30 ;

темп стрільби : 500 постр./хв.;

бойова швидкострільність : до 300 п./хв.;

маса тіла кулемета : 38 кг ;

маса : 134 кг ;

довжина тіла : 1750 мм.