Fusil  d’Infanterie  Мodèle 1916 / 1934  Berthier

Ф р а н ц і я

Гвинтівки системи Бертьє мають заплутану історію. Найчастіше їх вважають модифікацією гвинтівки Lebel і називають „Лєбель-Бертьє“, іноді – „Манліхер-Бертьє“ за схожість з магазином. Насправді – це самостійна конструкція, яка одночасно розвивалася з системою Н. Лєбеля та перебувала на озброєнні у Франції. А. Бертьє (A. Berthier) у своїй конструкції застосував затвор системи Лєбеля і власноруч створений магазин на основі схеми Ф. Манліхера.

Перший варіант з’явився у 1888 році. Зброяр, на відміну від Лєбеля, застосував серединний, а не трубчатий магазин, що більше підходило для кінноти. Тому, спочатку, у 1890 році на озброєння було прийнято кавалерійський карабін. На основі його – жандармський, кірасирський і артилерійський варіанти. На початку минулого сторіччя для озброєння колоніальних військ виготовлялися „фузеї" у індокитайському і сенегальському варіантах, які відрізнялися розмірами, відповідно до зросту стрільців. Останній – зразка 1907 р., – отримав подальший розвиток. З початком 1 Світової війни, і скруті з гвинтівками Лєбеля та їх застарілим магазином, було вирішено створити основну піхотну гвинтівку на основі системи Бертьє. Виявлені в умовах фронту недоліки початкового зразка М 1907/15  було усунуто і на озброєння прийнято Fusil d’Infanterie Мodèle 1916. Попередні варіанти карабінів у військах замінювали карабіном „Мушкетон Модель 1892 М.16“.

Боєприпасами служили патрони 8×50R Lebel.

Гвинтівка зразка 1916 року стала основної зброєю французької піхоти. Остання модернізація проводилася з кінця 1920^-их років у зв’язку з прийняттям на озброєння нового гвинтівкового набою. 1934 року на озброєння прийнято Fusil d’Infanterie Мodèle 1934 Berthier. Частина гвинтівок попередніх модифікацій була доведена до нового стандарту.

„Фузіл Інфантері Модель 1934 Бертьє“ має класичну конструкцію.

Патрон – 7,5×54 MAS.

Перезаряджання проводиться поздовжньо-ковзним поворотним затвором. Спусковий механізм ударниковий.

Ствольна коробка відкрита.

Магазин постійний з шаховим розташуванням набоїв. Наповнення магазину проводять через вікно ствольної коробки.

Прицільні пристосування відкритого типу. Основа прицілу встановлена на стволі. Прицільна рамка секторна. Мушка встановлена на основі у кінці стволу.

Багнети у гвинтівок „Бертьє“ приєднувалися до стволу за допомогою кільця у передній частині і виступу на ложовому кільці.

Ремінь приєднується до антабок на ложовому кільці та внизу приклада.

ТТД  Мle 1934 Berthier :

довжина стволу : 580 мм ;

початкова швидкість кулі : 820 м/с ;

прицільна дальність : 900 м ;

місткість : 5 набоїв ;

маса : 3,8 кг ;

довжина : 1080 мм.