Magazine Lee-Enfield
В. Б р и т а н і я
Одна з найвідоміших серед магазинних гвинтівок – „Лі-Енфілд“. Отримала також назву „бур“, під час одного з перших бойових випробувань – англо-бурської війни. Гвинтівка має багато модифікацій, які свідчать про її вдосконалення. Перша модель прийнята на озброєння 1895 року як заміна попередньо прийнятих на озброєння британської армії гвинтівок „Лі-Метфорд" та інших. Модифікації виготовлялися довгий час у різних країнах. Всього випущено більше 17 млн. екземплярів. Lee-Enfield до цього часу перебуває на озброєнні армійських та поліційних формувань Індії, Бангладеш та Канади, де тільки планується зняти з озброєння впродовж цього десятиліття (до 2020 р.). Партизанські чи терористичні формування у різних куточках світу застосовуватимуть гвинтівку значно довше. У Великій Британії заміна гвинтівка розпочалася 1957 року і тривала близько десятиліття. Останню снайперську модифікацію замінено тільки сучасними зразками, починаючи з 1990 років.
Перша модель прийнята на озброєння у листопаді 1895 року з назвою „.303 calibre, Rifle, Magazine, Lee-Enfield". У довільному перекладі : гвинтівка магазинна, калібру .303, системи Лі-Енфілд. Назва системи походить від прізвища конструктора затворно-ствольної групи (англійська традиція) – Джеймса Паріса Лі (James Paris Lee) та міста Енфілд, де була розроблена. Точніше – Королівська фабрика стрілецького озброєння (RSAF). Коротка назва – M.L.E., яка в британських солдатів перетворювалася на „емілі“. Довжина стволу становила 770 мм. Крім піхотної гвинтівки на озброєння було прийнято і кавалерійський карабін Lee-Enfield Cavalry Carbine /LEC, з 540-мм стволом. 1899 року обидва зразки пройшли технологічне вдосконалення. Коротка назва – M.L.E. Mark I.
Після англо-бурської війни, гвинтівку вдосконалюють : змінено боєприпаси з димним порохом на бездимний ; вона стає вкороченою, єдиною (без карабінного варіанту). Довжина стволу – 640 мм. У назві добавляється слово „Short" /коротка. У січні 1904 року зразок прийнято на озброєння як .303 calibre, Rifle, Short, Magazine, Lee-Enfield або S.M.L.E Mark I*. Варіант 1906 р. – S.M.L.E Mk.II. Більш відома модифікація прийнята на озброєння 26 січня 1907 року – S.M.L.E Mark III, у якій вперше поодинарне наповнення магазину замінено обоймовим.
Під час Першої світової війни (1914-16 рр.) зразок модифікували, в тому числі і для технологічності випуску. Індекс змінився на S.M.L.E Mk.III*.
Боєприпасами у всіх моделях „Лі-Енфілд", що застосовувалися у Британії, Канаді, Австралії, Індії тощо служили патрони 7,71×56R „Брітіш". 1913 року було створено новий набій та гвинтівку на основі Lee-Enfield – Enfield Pattern 13. У серії вони не виготовлялися. А під час 1 Світової війни, через недостачу зброї, англійці замовили у США випуск цих гвинтівок, але з стандартним набоєм, прийнятих на озброєння як Enfield P14. Згодом на основі даної гвинтівки для армії США виготовлялася US Rifle M1917 Enfield, переконструйована під патрон 7,62×63 .30-06.
У 1920-30-ті роки у конструкції гвинтівки знову проходить кілька змін. Основна модифікація – зразок 1926 року. Також було створено тренувальний варіант калібру 5,6 мм.
Протягом 20-30 років від появи першого зразка, частину старих гвинтівок вдосконалювали до новішого рівня. Крім того змінювали і саму систему позначень, що створює плутанину.
У кінці 1930-их років з’явилася найбільш відома і розповсюджена модифікація. Хоч протягом 2 Світової війни армії світу продовжували застосовувати різні моделі „Лі-Енфілд", основною стала S.M.L.E № 4.
Гвинтівки Lee-Enfield створені за класичною схемою з розрізною ложею. Приклад приєднується до ствольної коробки.
Набій – 7,71×56R .303 British.
Затвор поздовжньо-ковзний поворотний. Замикання здійснюється двома бойовими упорами.
Спусковий механізм ударниковий. Оснащений ручним запобіжником.
Ствольні коробки перших випусків мали кришку.
Ствол з 5-ма нарізами каналу.
Магазин постійний. У перших модифікаціях магазин можна було від’єднувати для обслуговування. Наповнення магазинів спочатку проводилося одинарними патронами. Згодом – з допомогою двох обойм по 5 набоїв. Також на ствольній коробці з’явилося прилаштування для обойм. Пізніші моделі обладнані затворною затримкою.
Прицільні пристосування перших випусків були відкритими. Встановлювався пристрій для ведення вогню організованим залпом на далекі віддалі Згодом приціл став діоптричним, а „далекий" приціл відмінено. Основа прицілу перших зразків встановлювалася на стволі. Потім – на ствольній коробці.
Ложе закриває ствол і ствольну коробку від прикладу до, майже, кінця стволу. Зверху ствол закрито ствольною накладкою такої ж довжини. У перших моделях накладка мала виріз для прицілу. Також перші варіанти оснащувалися характерною шиною, яка скріплювала ложе з накладкою і повністю закривала дульну частину стволу. посередині встановлено ложове кільце.
Перші моделі оснащувалися довгим клинковим багнетом. Потім перейшли на вкорочений голковий. Та все ж повернулися до клинкового, дещо коротшого.
ТТД S.M.L.E Mk.III :
довжина стволу : 640 мм ;
початкова швидкість кулі : 740 м/с ;
прицільна дальність : 1820 м ;
місткість : 10 набоїв ;
технічна скорострільність : 15 постр./хв.;
маса : 3,8 кг ;
довжина : 1132 мм.
| 
