Гвинтівки  системи  Мосіна

Ф і н л я н д і я

У 1917 році Фінляндія отримала незалежність. Збройні сили країни мали на оснащенні іноземну зброю. Наймасовішим було озброення російського виробництва. Крім розміщених на території складів російської армії, значна частина гвинтівок була захоплена як трофеї, під час громадянських війн, міждержавних конфліктів, перехоплені поставки до Росії із замовлених урядом у США та Франції. Пізніше за домовленістю з сусідніми країнами, Фінляндія отримала ще сотні тисяч „мосінок". Тому на оснащення військових формувань було прийнято як перші зразки Мосіна (з старим набоєм), так і випуску після 1910 року. До того ж, і ті й інші були піхотні, драгунські, карабіни. Усі зразки отримали фінські позначення (тип зразка), з вказаним роком, що відповідало російському : m/91, m/1891-10. Згодом Фінляндія отримувала пізніші радянські гвинтівки та карабіни 1930, 1938 та 1944 років.

Вважається, що фінська армія розпочала стандартизацію у 1922 році. Було організовано спеціалізовані майстерні. Частина з них виросла у відомі зброярні. Зношені зразки йшли на запчастини чи для складання інших. Першим зразком власного збирання була гвинтівка зразка 1924 року. Першими ніж у СРСР, у старих зразках замінили приціли на від’юстировані у метричній схемі.

З’являються переробки m/27, m/28. Стволи останніх виготовляються вкороченими, мушки мають захисні „вушка", УСМ з попередженням, ложові кільця покращені. Ремінь приєднується до кільцевих антабок на прикладі і ложі. На озброєння прийнято новий багнет ножового типу. Хоч російські багнети використовувалися і під час радянсько-фінської війни 1941-44 років. Пристрілювання вели без багнета. Карабін зразка 1907 року отримує назву m/27rv. Частина карабінів були із зігнутою ручкою затвору.

Отримані модернізовані радянські гвинтівки позначаються як m/28-30. У 1932 році проведено наступне покращення. Усувалися виявлені недоліки. Мушка встановлювалася на полозку і за допомогою гвинтів проводилося пристрілювання. Остання модернізація проводилася у 1940 році. Гвинтівки застосовувалися ще довгий час (до 1960 рр.), хоча з 1940 року витіснялися новим зразком m/39 „Ukko-Pekka“.

На базі гвинтівки m/27 було створено снайперський варіант. Пізніше для встановлення оптичних прицілів застосовувалися інші модифікації.

Гвинтівки використовувалися і як основа для спортивної зброї. Застосовувалися на різних спортивних змаганнях.

Боєприпасами усіх модифікацій служить набій 7,62×54R Мосин. У останніх моделях можливе використання фінського 7,62×53R VPT 30.

Затвор поздовжньо-ковзний поворотний.

Спусковий механізм ударниковий.

Канал стволу має 4 правобічних нарізи кроком 240 мм.

Магазинна коробка наповнюється обоймою.

Прицільні пристосування відкриті.

Ложе суцільне з прямою шийкою прикладу.

ТТД гвинтівок і карабінів відповідають російським чи радянським зразкам.