2.36" Rocket Launcher, Model 9 Bazooka

С Ш А

Перший у світі реактивний гранатомет „М-1 Базука“ був прийнятий на озброєння 24 липня 1942 року. Перше використання і застосування в бойових умовах виявили кілька недоліків. Гранатомет „М-1А1 Базука“ замінив у виготовленні попередній зразок з травня 1943 року. У ньому усунули виявлені недоліки. Проте війська вказували не тільки на технічні вади, а й на велику довжину гранатометів.

У червні 1943 року на озброєння американських збройних сил прийнято 2.36" Rocket Launcher, Model 9 Bazooka. Це була конструкція, що повністю відрізнялася від попередніх зразків. Основна відмінність – застосування стволу (пускової труби) розбірної схеми. Тобто, у похідному положенні ствол розбирався на дві частини які могли швидко з’єднуватися для приведення гранатомета в бойове положення. Крім того, застосування алюмінієвого стволу зменшило загальну масу гранатомета, хоч його довжина у складеному стані була більшою. Подібність між моделями „М-1“ та „М-9“ – застосування однакових гранат. Спершу тих, що були створені для перших зразків, а потім їх модернізованих варіантів. Спосіб ініціювання електрозапалів гранат залишився без особливих змін але застосовували не батарейки а магнето. Також змінено приціл, приклад та частину інших комплектуючих. Як і в більшості випадків з’явилися нові недоліки.

З квітня 1944 року гранатомет виготовляли у варіації Model 9A1. Гранатомети М-9 не замінювали у військах попередні. Спочатку випуск ішов для насичення підрозділів. Лише десантні підрозділи отримували їх в першу чергу. Випуск гранатометів проводили до кінця війни. Було випущено більше 26 тисяч М-9 і майже 280.000 М-9А1. З 1945 року на озброєння армії США почав поступати „М-20 Супер Базука“, який замінив у виробництві М-9А1. Застосовували їх ще деякий час, очевидно до зношення та використання запасів гранат.

Model 9 Bazooka і його оновлений варіант – реактивні каліберні гранатомети багаторазового використання. Калібр – 60 мм (2,36 дюйма). Застосовувалися головним чином як зброя для боротьби з танками та іншими броньованими цілями. А також – для знищення укріплень, вогневих точок тощо. Крім кумулятивних гранат були створені запалювально-димові та інші типи.

Обслуга гранатомета складалася з двох бійців : стрільця-гранатометника та помічника-заряджаючого. Вогонь міг вести і один боєць але скорострільність була значно нижчою.

Ствол у M-9 Bazooka та M-9A1 Bazooka гладкий, відкритий з обох боків. Граната заряджалася з казенного отвору. Метальний заряд встановлено у гранаті і згорав до її вильоту з каналу стволу. Ініціювання проводилося електричним запалом, встановленим у гранаті.

Ствол виготовлявся з легкого сплаву і складався з двох частин, які з’єднувалися переривчатою різьбою, подібно до поршневих затворів у гарматах. Загальна довжина стволу була збільшена, порівняно із гранатометами М-1 (61 дюйм проти 54^-ох). Завдяки цьому зросла початкова швидкість гранати. Також відпала необхідність у захисному щитку. Його замінили невеликим розтрубом спереду стволу. Гази тепер встигали догоріти, до того ж, дульний зріз був ще далі від обличчя та рук стрільця.

Усі механізми необхідні для проведення пострілу встановлені на задній трубі. На казенному зрізі встановлювалася така ж як і в М-1 накладка із кільцем для зручного вкладання гранати у ствол. Зверху на стволі біля казенного зрізу встановлено тримач гранати.

Струм для здійснення пострілу подається від електромагнітного генератора, встановленого в ручці управління.

„Модель 9 Базука“ обладнана оптичним прицілом закріпленим з лівого боку стволу.

Ручка  управління вогнем за допомогою основи встановлена під стволом. Спускова скоба закриває ручку спереду по всій висоті.

Приклад рамкового типу, металевий.

Ремінь для перенесення приєднувався до антабок на задній трубі. У похідному положенні передня труба прикріплювалася до задньої.

„М-9 Базука“ та „М-9А1 Базука“, як протитанкова зброя, застосовувалися з кумулятивними гранатами М-6А1 попередньої розробки та оновленими „М-6А3“.

граната М-6А3 ; будова подібна з М-6А1

Основні зміни полягали у заміні стального облицювання кумулятивного заряду на мідне, конусного обтічника гранати на округлий та встановленні кільцевого стабілізатора. Мідне облицювання підвищило пробивну здатність до 102 мм, а новий обтічник зменшив ймовірність рикошету. Стабілізатор вплинув на стабільність гранати у польоті.

Граната М-6А3 має навчальний варіант М-7А3, що має таку ж форму але пофарбована у синій колір.

Бойова граната М-6А3 була коротшою та легшою від М-6А1, хоч джерела вказують на ідентичність.

ТТД  M-9А1 Bazooka :

довжина стволу : ≈ 1530 мм ;

початкова швидкість гранати : 85 м/с ;

прицільна дальність : 370 м ;

ефективна дальність : 110 м ;

швидкострільність : 4 постр./хв.;

довжина : 1550 мм ;

довжина складеного : 800 мм ;

маса : 6,5 кг.