Ручная осколочная граната – 43

С Р С Р

Незважаючи на те, що у 1942 році на озброєння РСЧА була прийнята граната РГ-42 з більш сучасним запалом, з 1943 року на оснащення військ поступала РОГ-43. Її прийняття на озброєння та випуск були продиктовані умовами війни. Зразок виготовляли на підприємствах кавказького регіону з урахуванням виробничого оснащення та деталей гранати РГД-33.

„Ручна осколкова граната зразка 1943 року“ прийнята на озброєння з індексом ГАУ – 57-Г-722.

За типом – універсальна наступально-оборонна граната з додатковим осколковим елементом. Запал – дистанційного типу.

РОГ-43 відрізняється від РГД-33 відсутністю ручки. Виходячи з цього, застосовано новий ударно-запобіжний механізм але запал залишено той самий.

Корпус і додатковий осколковий елемент збільшені у висоту. Складається корпус з основи, центральної трубки, верхньої та нижньої кришок. Основа виготовлялася з 0,6-мм стальної смуги, кінці якої скріплено склепуванням. Кришки приєднано до основи вальцюванням. Нижня кришка має отвір для виходу отвору центральної трубки. Кришка має ексцентричну засувку для встановлення і утримання запалу. Також засувка служить для фіксації осколкового чохла.

Верхня кришка також має отвір для закріплення центральної трубки. А зверху до кришки прикріплено корпус запального механізму у вигляді трубки.

Запал з трубчастим корпусом, у який вгвинчено дистанційну трубку з капсулем та уповільнювачем. У корпусі запалу розміщено капсуль-ініціатор, основний детонатор та додатковий детонатор. при встановленні виходить з корпусу гранати вгору так, що дистанційна трубка знаходиться в корпусі-трубці запалу.

Запал встановлюється в гранату перед застосуванням через отвір у дні.

Ударно-запобіжний механізм складається з ударника, бойової пружини, шайби, запобіжного важеля, запобіжної чеки, кришки. Ударник пластинчастий, схожий на літеру „М“, де середина є жалом. Шайба надягнута на ударник, притискаючи його нижні виступи. Отвір шайби знаходиться навпроти жала ударника та капсуля. Бойова пружина знаходиться у стисненому положенні, впираючись у шайбу та в кришку. Кришка має виріз-щілину, куди виступає верхня частина ударника.

Запобіжний важіль притиснутий до корпусу гранати, а його верхня частина знаходиться під кришкою. Кінець важеля роздвоєний і виступи входять під ударник з обох боків жала.

Запобіжна чека також з роздвоєним кінцем. Обидва виступи просунуті в щілину ударника над кришкою. З іншого боку один виступ згинається вгору.

Перед метанням граната утримується з притисненим до корпусу важелем, запобіжну чеку витягують за прив’язаний до її кільця шнурок, а кришку згвинчують. Пружина намагається розпрямитися але утримується важелем. Після кидка пружина розпрямляється, спочатку втягуючи важіль. Потім виступи виприскають і важіль відпадає від гранати. Ударник розбиває капсуль запалу і його іскри через дистанційну трубку потрапляють до детонатора.

Час горіння уповільнювача – 3,2 – 3,8 секунди.

Вибухова речовина займає весь простір гранати від запальної трубки до осколкового елемента. Стандартно – тротиловий заряд масою 150 грамів.

Внутрішній осколковий елемент – згорнута в рулон стальна стрічка, товщиною 0,4 мм з насічками.

Осколковий чохол мав товщину 3 мм з діагональною насічкою.

Зрозуміло, що в умовах війни могли застосовуватися стрічки і чохли різної товщини. Насічку виконували поздовжньо-поперечну чи діагональну, або й без неї.

Ефективність гранати без чохла була на рівні РГД-33, якщо мала стандартні складові.

Маса гранати – 450 г. Діаметр становить 57 мм, а повна висота – 108 мм.