Ofensiv-Handgranate  Modell 17 / 25

Ш в е й ц а р і я

Озброєння ручними гранатами швейцарська армія проводила під час Першої світової війни. Тоді була створена „Циліндерґранате“, що виготовлялася у Німеччині та Австро-Угорщині й застосовувалася їх арміями. Граната мала просту будову із запалом ударної дії. На озброєння швейцарської армії DHG М16 прийнято у 1916 році.

Наступного року гранату з новим запалом дистанційного типу прийнято на озброєння з назвою Defensiv-Handgranate Modell 17. Швейцарські військові одні з перших почали поділ на наступальні та оборонні, вживаючи це і в назвах гранат. У перекладі з німецької мови „defensiv“ – оборонна.

У 1925 році на озброєння прийнято Ofensiv-Handgranate Modell 17/25 (Ofensiv /„офензів“ – наступальна). Хоча незрозуміло, чому граната вважається розвитком оборонної. Їх поєднує лише запал.

Корпус OHG.17/25 виготовлено з тонкого листового металу у формі циліндра з повністю відкритою верхньою частиною. Після наповнення зарядом ВР отвір закривався запалом. Поверхня гранати гладка.

„Офензів-Гандґранате Моделл 17/25“ зберігалася у зібраному стані, так як у бойове положення приводилася безпосередньо перед метанням.

Вибуховий заряд займав корпус гранати від стінок до центрального простору у вигляді конусу для входження запалу. Вибухова речовина – 115 грамів тротилу.

Запал дистанційної дії, розміщений в масивному корпусі та його виступах. Основа корпусу – кришка, що закриває верхній зріз гранати. Верхній виступ служить для встановлення бойової пружини та важеля. Зверху виступ закривається ковпачком. У нижньому виступі розміщено капсуль, уповільнюючу речовину та детонатор. На кришці запалу розміщено прилив для важеля. Важіль у „О-ГҐ М 17/25“ служить не як запобіжник, а для зведення ударного пристрою.

Перед метанням слід зняти ковпачок і притиснути важіль до корпусу гранати. При цьому ударник піднімається вгору стискаючи бойову пружину. Після того як гранату випустили з руки пружина розпрямляється і посилає ударник у зворотному напрямі. Жало розбиває капсуль-ініціатор і його іскри підпалюють сповільнювач. Час його горіння – до 3 секунд.

Вибух гранати має фугасно-осколкову дію. Радіус ураження осколками становить не більше 8 метрів.

Маса гранати – 360 г.