Ручна і гвинтівкова граната  Lakos

А в с т р о – У г о р щ и н а

Кілька зразків гранат для австро-угорської армії під час Першої світової війни виготовлялися підприємствами, що не мали раніше справи з боєприпасами, тим більше – з гранатами. Тому виробництво часто велося кустарними методами за примітивними технологіями.

Одна з таких гранат – Lakos. Більшість виробників виготовляли її як ручну. А частина – з гніздом для приєднання шомпола.

Гранати „Лакос“ незалежно від виробника мали дистанційний запал. Приведення його в дію приводилося перед метанням шляхом удару гранатою об твердий предмет. Уповільнювач горів близько 8 секунд. Ударник виготовлявся із звичайного цвяха.

Корпус гранати трубчастий, виготовлявся з чавуну і зовні мав поперечні проточки. Нижній отвір закривався дерев’яною кришкою. Довжина корпусу та його діаметр були різними.

Через верхній отвір засипали заряд вибухової речовини і встановлювали детонатор, уповільнювач та капсуль. Зверху корпус закривався, також дерев’яною, кришкою. У центрі кришки зроблено отвір для ударника. Нижня частина отвору закрита тонкою перегородкою, що служила для убезпечення пошкодження капсуля при транспортуванні гранат. Ударник (цвях) головкою виступав угору над кришкою. Тому при транспортуванні на кришку гранати надівався дерев’яний захисний конус.

Перед метанням піхотинець знімав конус, вдаряв виступаючим цвяхом по прикладу гвинтівки чи іншому предмету і метав гранату.

Частина виробників виготовляла гранату з дещо іншим запалом.

Зовні вона відрізняється захисним дерев’яним грибком-кришкою. Ударник відсутній, а капсуль встановлений у кришці гранати. Перед метанням боєць знімав захисний грибок і вдаряв безпосередньо капсулем та проводив кидок.

Гранати споряджалися амоналом або іншою вибуховою речовиною.

Технічні та тактичні характеристики гранат Lakos були різними чи не для кожної гранати.

Частина гранат „Лакос“ мала пристосування для приєднання шомпола-хвостовика для відстрілювання їх з гвинтівок.

Через особливість запалу, граната вистрілена з гвинтівки мала недоліки. Вибух проходив за умови, якщо граната падала так, що ударник розбивав капсуля. Крім того, якщо ручна граната під час горіння уповільнювача перебувала в польоті, то шомпольна лежала на землі 8 с від моменту падіння до вибуху.