Ручні гранати Австрійської імперії 1 Світової війни

А в с т р о – У г о р щ и н а

Протипіхотні гранати армії Австро-Угорської імперії періоду Першої світової війни відзначаються великою різноманітністю. Як за зразками, так і за технічною досконалістю чи простотою.

Найбільш масовими, крім універсальної Zeitzündergewehrhandgranate (див. попередню статтю), було ще кілька зразків.

Rohrhandgranate

„Роргандґранате“ – має просту конструкцію. У її назві вказується на форму гранати : Rohr (Рор) у перекладі з німецької – трубка. Тобто, трубчаста ручна граната.

За принципом дії граната дистанційна з тертковим запалом.

Конструкція гранати була простою, виготовлялася кількома виробниками, тому гранати мали незначні відмінності.

Корпус гранати складався з двох основних частин : трубчастої основи та осколкового циліндра.

Основа виготовлялася з картону і служила для розміщення заряду вибухової речовини, запалу та приєднання осколкового елемента. Також – для утримання гранати під час метання. Передньою частиною трубка опиралася в металевий циліндр а в нижній закривалася картонною кришкою.

Осколковий елемент – циліндр простої форми, виготовлявся литтям з чавуну, і закріплювався на картонній трубці.

До металевого циліндра приєднувалася дротяна скоба, що служила для закріплення гранати на поясі піхотинця при перенесенні.

Заряд вибухової речовини розміщувався у передній частині трубки в межах чавунного циліндра. Застосовували вибухову речовини різних типів.

Запал тертковий. У типовій гранаті аналогічний тому, що застосовувався у „Zeitzündergewehrhandgranate“. Але до шнурочка закріплювалася не кулька а петля. При збереженні вся конструкція запалу розміщувалася у ручці. Перед метанням боєць зривав картонну кришку, смикав за петлю і проводив кидок.

Маса гранати – близько 900 грамів, маса заряду ВР – 70 грамів. Ефективна дальність ураження осколками – в радіусі до 10 м, максимальна дальність польоту осколків – до 100 метрів.

Kugelrohrhandgranate

„Куґелроргандґранате“ – різновид Rohrhandgranate, але дещо складніша у виготовленні та ефективніша. Її відмінність також пояснюється у назві : kugel (куґель / куля), rohr (рор / трубка), hand (ганд / рука), granate (ґранате / граната).

Відмінність за конструкцією – осколковий елемент не циліндр, а пустотіла куля у яку вставлена ручка і вільний простір наповнено дрібними кульками.

Ще одна різниця – ручка могла виготовлятися з гнутого листового матеріалу.

Kugelrohrhandgranate за типом – дистанційна, з тертковим запалом.

Трубчаста основа гранати виготовлялася з жерсті або картону методом скручування. У трубці розміщувався заряд вибухової речовини та запал. З обох боків трубка закривалася кришками.

Осколковий елемент – пустотіла куля діаметром 8 см виготовлена з чавуну. Товщина стінок кулі – 5 мм.

Верхня і нижня частини кулі зрізалися так, щоб утворилися отвори діаметром 45 мм крізь які проходить ручка-основа. На верхній отвір ручки приєднується кришка (металева або картонна) яка служить також для фіксації кулі.

Поверхня кулі, як правило, була гладкою. Але виготовлялися кулі, що мали зовнішню насічку.

У типової гранати був ще один отвір у бічній поверхні. Крізь нього у простір кулі між стінками та трубкою засипали дрібні чавунні кульки і заливали парафіном. Отвір закривався чавунною пробкою.

Заряд вибухової речовини розміщувався у верхній частині ручки. Маса заряду – близько 70 грамів.

Запал тертковий аналогічний тому, що встановлювали в „Роргандґранате“.

Граната оснащувалася скобою для перенесення на поясі у вигляді приклепаної до верхньої частини металевої пластинки.

Маса гранати – 1200 грам. Максимальна дальність польоту осколків – 100 метрів.

На базі конструкції виготовляли варіант T-Stoff Handgranate. За типом дії – хімічна. „Т-Штофф Гандґранате“ зовні подібна але куля виготовлялася з целулоїду і наповнювалася речовиною подразнюючої дії – T-Stoff.

Schwerhandgranate

Серія „Schwerhandgranate“ включала кілька типів осколкових ручних гранат, які об’єднані за масою та, відповідно, назвою. У перекладі з німецької мови : Schwer (швер) – важкий. „Швергандґранате“ відрізнялися одна від одної формою корпусу, масою, типом запалу, вибуховою речовиною тощо.

Zeitzunderleichthandgranate

На відміну від важких оборонних гранат для потреб військ айстро-угорської імперії і виготовляли легку „Цайтцундерляйхтнандґранате“. З назви видно, що даний зразок має запал уповільненої дії (zeit / час, zünder / запал). А „leicht“ (ляйхт) у перекладі з німецької мови – легка.

За сучасною класифікацією гранату не можна віднести до наступальних, бо маса польоту її осколків може досягати 80 метрів. До того ж, маса гранати становить 780 г, а маса вибухової речовини – 80 грамів.

Корпус гранати виготовлявся литтям. Запал тертковий, встановлений у корпусі гранати а ковпак на гранаті закриває шнур, подібний до інших запалів такого типу.