Grenade  № 69

В. Б р и т а н і я

Армія Великої Британії після 1 Світової війни мала на озброєнні велику кількість зразків ручних гранат. Серед них виділяється граната системи Міллса, яка мала найбільш сучасну конструкцію та разом з французькою гранатою „Ф-1“ мала великий вплив на подальший розвиток цього класу озброєння. Але „Міллс-бомб“ належить до гранат оборонного типу. У 30-40^-ті роки англійська армія отримала нові зразки ручних гранат різного призначення : протипіхотні, протитанкові, димові. З „Міллс №36“ почали застосовувати гранату № 69 наступального типу.

Граната „№ 69“ створена у 1940 році. Це – ручна наступальна граната фугасної дії, відомо три модифікації – „Марк 1, -2, -3“. Крім Великої Британії зразок виготовляли у Австралії.

Корпус виготовлявся з бакеліту або пластмас. При вибухові осколки майже не мали вражаючих властивостей, тому основна дія – фугасна. Корпус складається з верхньої і нижньої половинок з’єднаних різьбою. У нижній частині збоку розміщено технологічний отвір для наповнення вибуховою речовиною, а внизу – отвір для встановлення запалу. Верхня половина має вгорі заглиблення з різьбою для вгвинчування запалу.

У гранаті № 69 застосовується найбільш поширений британський запал того часу №247, що використовувався також у протитанкових і допоміжних гранатах. Запал складається з двох частин : ударно-запобіжної, що вставляється у корпусу зверху ; детонатора з капсулем-ініціатором, що вставляється через отвір знизу.

Запал ударної дії. Детонатор з капсулем вставляються в гранату перед застосуванням. Для цього нижня пробка прокручується, виймається і після встановлення детонатора знову вкручується. Ударник зафіксовано запобіжною чекою, а знизу підпертий пружиною. Зверху ударника розміщено інерційне тіло у вигляді кулі. Внутрішня кришка запалу зсередини має форму конуса. Це забезпечує спрацювання запалу при ударі гранати будь-якою частиною. До запобіжної чеки приєднано тканинну стрічку з свинцевим важком на іншому кінці. Стрічка обкручена довкола корпусу запалу і зафіксована зовнішньою кришкою.

Перед метанням кришку запалу знімають і проводять кидок у влучний момент. У польоту стрічка розкручується і витягує запобіжну чеку. При ударі граната вибухає.

У гранатах № 69, в залежності від виробника та часу випуску, застосовували заряд вибухової речовини різних типів : тротил, аматол, баратол чи суміші. Маса тротилового заряду – 92 г.

Маса гранати становить 383 грами. Діаметр – 60 мм, висота повна – 120 мм.