42  Minta

У г о р щ и н а

З 1942 року армія Угорщини почала отримувати нову гранату вітчизняної розробки. Зовні граната схожа на іноземні аналоги з ручкою але принцип її дії відрізняється.

Граната належить до універсальних наступально-оборонних зразків. Тобто, за допомогою додаткового осколкового елемента перетворюється з наступальної в оборонну.

Граната „42 Мінта“ (тобто, зразка 1942 року) має запал дистанційної дії. Уповільнювач піротехнічний.

Корпус гранати виготовлено у формі стакана (склянки) з тонкого стального листа. Нижній торець має гніздо для вгвинчування запала, що складається з детонатора, уповільнювача та капсуля, розміщених у трубці.

Ударний та запобіжний механізми розміщено в дерев’яній, з наскрізним каналом, ручці. Ударник розміщено на вісі і в початковому положенні його жало відхилено в бік від центральної вісі і притиснутий рухомою трубкою. Трубка відтягується назад двома пружинами і утримується запобіжною чекою, що проходить крізь ручку та трубку. Чека зафіксована брезентовою стрічкою.

Перед метанням знімають стрічку, витягують чеку. Спрацювання механізму відбувається при замахові гранатою. За інерцією, трубка пересилює пружини і йде вперед. Ударник тепер стає у поздовжнє положення. Для унеможливлення його відхилення служить пластмасовий вкладиш.

Після того, як гранату послали вперед, пружини знову стискаються і тягнуть на себе трубку. Проходить наколювання капсуля об ударник. Підпалюється уповільнюючи речовина, а потім – детонатор. Час уповільнення : 3,5 – 4,5 с.

Вибухова речовина заповнює весь простір корпусу гранати крім центрального каналу для запалу. Заряд ВР речовини складається з 130 грамів тротилу.

Ефективний радіус дії осколків становить 10 метрів.

Для перетворення гранати в оборонний варіант на її корпус надягається важкий чавунний осколковий елемент із зовнішніми насічками.

Ще одна особливість гранати – перетворення її у важку, фугасної дії. Для цього, корпуси гранат мають зовнішню різьбу на верхній частині та різьбу зсередини виступу внизу. Тобто, на основний корпус можна нагвинчувати ще один або кілька. Вибух проводиться за рахунок детонації основного корпусу. Такі гранати застосовували як протитанкові чи інженерні.

Маса гранати у наступальному варіанті становить 345 г. Діаметр корпусу – 48 мм. Довжина гранати – 200 мм.

Також виготовлялися : навчальна граната (без вибухової речовини) для напрацювання навичок ; та тренувальна (болванка).

Бойова граната мала корпус оброблений воронуванням з трьома червоними смугами ; навчальна – з синіми ; тренувальна – з жовтими.