GewehrSprenggranate  30

Н і м е ч ч и н а

GewehrSprenggranate 30 – гвинтівкова граната для метання з допомогою наствольних мортирок. Конструкція передбачала також можливість проводити метання вручну.

Дія гранати – осколково-фугасна. У назві вказано : Gewehr (Ґевер / гвинтівка), Spreng (Шпренґ / вибух), granate (ґранате) 30, де цифра означає калібр. Зразок створено для застосування з мортиркою Gewehrgranatgerät, що встановлювалася на магазинну гвинтівку чи карабін Маузера. Пізніше мортирку встановлювали і на іншу зброю, що була створена для Вермахту в ході війни. Сама ж граната також протягом випуску змінювалася.

Метання гранати відбувалося пороховими газами холостого гвинтівкового патрону. Кожна граната виходила із заводу упакованою в спеціальний футляр з пресованого картону. Крім гранати у ньому знаходився і холостий набій.

Переконструйований з бронебійної гвинтівки Pz.B.39 гранатомет Gr.B.39 також був розрахований на постріл цією гранатою. А завдяки більш потужному патрону – і дальність метання була більшою. У комплект гранати для Gr.B.39 входив відповідний набій.

Gew.Spr.gr.30 за типом – каліберна. Обладнана двома підривниками – донним і головним. Корпус складається з трьох частин : центральної та вгвинчених у неї підривників. Ззаду знаходиться дистанційний підривник, а спереду – ударної дії. При метанні вручну вибух проходить від дистанційного запалу. При пострілі з мортирки граната вибухає від удару. Якщо з якоїсь причини він не спрацював, то граната вибухне від дистанційного запалу, що спрацює як самоліквідатор.

Залежно від року виробництва (модифікації) корпус головного підривника виготовлявся з алюмінієвого сплаву або заліза. Донний запал спочатку також був виготовленим із сплаву, а пізніше – з бакеліту. У тому чи іншому випадку на поверхні донного запалу виконано 10 готових виступів для входження у нарізи каналу стволу. Обидва підривники з’єднуються з центральною частиною різьбою.

Корпус центральної частини виготовлено з сталі. Вздовж корпусу, по центру, розміщено трубку. У ній розміщені (послідовно спереду-назад) капсуль-детонатор, уповільнюючий заряд, піротехнічна речовина. Інший простір в центральній частині корпусу займає вибуховий заряд у вигляді шашки з наскрізним каналом.

Корпус головного підривника відкритий спереду. В отвір вставлено рухому втулку з ударником у дні. Задній отвір підривника закритий піддоном з каналом в центрі. Між піддоном і кільцем розміщене інерційне кільце із запобіжником у вигляді шайби з лапками. Між втулкою і кільцем – запобіжна пружина і контр-запобіжна пружина.

Під час пострілу інерційне кільце натисне на запобіжник, зминаючи його лапки. Простір всередині збільшиться і запобіжна пружина розпрямиться, даючи змогу втулці рухатися. При ударі втулка пересилить контр-запобіжну пружину і ударник пройде крізь канали інерційного кільця та піддона і досягне капсуля.

Для унеможливлення зближення капсуля та ударника за інерцією при пострілі служить прокладка з губчастого каучука, встановлена між піддоном і капсулем.

При ручному метанні інерційне кільце не матиме енергії для пересилення лапок запобіжника і головний запал залишиться без дії.

Донний запал може діяти в обох випадках. Для цього він має два способи спрацювання. Але якщо граната вибухнула від удару, то це вже не матиме значення.

У корпусі донного запалу є отвори, один з яких заповнено горючою речовиною. Під час пострілу порохові гази патрону гвинтівки підпалюють речовину і вона передає вогонь всередину гранати.

Також у донному запалі розміщено тертковий пристрій як у ручній гранаті Eihandgranate 39. Для його активації слід відгвинтити корпус донного запалу, різко його смикнути та кинути гранату. Корпус з’єднано з терковим механізмом витяжним шнуром. При спрацюванні ініціююча речовина в механізмі запалює піротехнічну речовину, розміщену центральному корпусі. Цю ж речовину підпалюють і гази при пострілі з гранатомета. Від горіння піротехнічної речовини займається уповільнювач. Час його горіння становить 5-7 секунд. Зрозуміло, що політ гранати при пострілі становить менше часу і якщо вона не вибухнула при падінні, то вибухне після займання детонатора від уповільнювача.

Одна з модифікацій гранати не мала донного запалу і могла застосовуватися тільки шляхом пострілу.

Вражаючі властивості „Ґев.Шпр.ґр. 30“ не досить високі. Але метання з допомогою звичайної гвинтівки на відстань до 250 м має свої переваги. На віддалі до 100 метрів можна було влучити в точкову ціль.

Маса вибухової речовини – 32 грами. Стінки трубки-корпусу мають товщину не менше 1 мм. Загальна маса гранати становить 260 – 280 г в залежності від матеріалу корпусів запалу.

Довжина гранати – 142 мм.