Model 1912 Trench Gun Winchester
С Ш А
Під час 1 Світової війни американська армія мала гладкоствольні рушниці створених кількома компаніями. Найвагоміший внесок тут внесла фірма „Вінчестер“. Успішно почавши у 1897 році випуск першої масової помпової рушниці розробки Джона Браунінга, керівництво „Winchester Repeating Arms Company“ вирішило налагодити виробництво ще одного подібного зразка. Як не дивно, обидві виготовлялися паралельно кілька десятиліть. Крім того, підприємство одночасно проводило випуск „гладкостволок“ кількох інших моделей, у тому числі й самозарядну „Вінчестер М-1911“ – варіант бельгійської „Авто-5 Браунінг“.
Розробку нового дробовика провели інженери компанії під керівництвом Томаса Джонсона (Thomas Crosley Johnson). Взявши за основу „Модель 1897“ Браунінга, зброяр вдосконалив більшість її вузлів та механізмів. З 1912 року фірмою впроваджено випуск нового зразка.
Model 1912 Winchester була створена для застосування з патроном 20 калібру, тоді як М-1897 спершу виготовлялася з набоями 16 та 12 калібру. Але паралельний випуск двох схожих рушниць тільки збільшував попит на їх. З 1914 року виробництво М-1912 йшло уже в трьох калібрах, а з 1934 – до 12, 16 та 20 додали і 28. Зрозуміло, що нова модель стала успішнішою. І хоч випуск М-12 проводили тільки на кілька років довше за М-97 (до 1963 р.), загальна кількість виготовлених вдвічі більша – близько 2 мільйонів одиниць. Штучні зразки на замовлення виготовляли до 2006 року. Протягом випуску цивільна модель мала деякі вдосконалення. Вони не змінювали тактичних властивостей, але ставали більш зручними.
Після вступу США в бойові дії Першої Світової війни, „Вінчестер Армз“ почала постачати армії гладкоствольні рушниці „Модель 97“, які вже мали бойове випробування у американо-філіпінській війні та застосовувалися у поліції. Що цікаво, поліцейську модифікацію М-1912 Riot почали виготовляти уже після 1 Світової війни.
Отже, компанія запропонувала військам і бойовий варіант нової рушниці. Разом їх було поставлено 20 тисяч екземплярів.
Model 1912 Trench Gun Winchester
Model 1912 Trench Gun має спільність з основним варіантом та М-97/17 Trench. Від останнього взято довжину стволів та допоміжні пристосування.
Під час 2 Світової війни збройні сили США знову замовили партію дробовиків. Вважається, що компанія поставила армії, морській піхоті та іншим формуванням більше 80 тисяч одиниць. Випуск армійського зразка проводився очевидно до 1945 року. Але пізніше „Модель 1912 Тренч Ґан“ застосовувалася у Корейській, В’єтнамській війнах та інших конфліктах.
Застосування бойової рушниці проводили за прямим призначенням, як зразок для дій на полі бою, так і для охорони об’єктів, аеродромів тощо.
M-1912 Trench за компонуванням і принципом дії не відрізняється від М-1897/17 : помпова гладкоствольна рушниця з підствольним магазином, без ложе, з окремим прикладом. Стволи швидко знімаються для обслуговування та при транспортуванні.
Патрон 12 калібру 18,5×70 з кульовим або картечним зарядом. За прийнятим у збройних силах стандартом, застосовувалася картеч розміру 00. Ефективна дальність картечного пострілу становить 50 метрів. Прицільна дальність при стрільбі кулею – до 100 метрів.
Перезаряджання рушниці проводиться рухом накладки на магазині вперед-назад-вперед. Ручка з’єднана із затвором тягою, що розміщена з лівого боку від стволу та магазину. Початковий рух вперед зовсім короткий і необхідний для відмикання патронника стволу. При рухові накладки назад вона відводить і затвор. При цьому проводиться екстрагування гільзи, а наступний патрон потрапляє у ствольну коробку. Рухаючись вперед „помпа“ повертає затвор у переднє положення, а патрон заганяється у ствол. Замикання патронника здійснюється перекосом затвору та фіксуванням його упорним зубом. При підході у переднє положення задня частина затвору піднімається і входить у виріз ствольної коробки, а зуб, в свою чергу, піднімається з гнізда та впирається у затвор. Під час початкового руху затвором вперед зуб опускається і дає можливість затвору опуститися вниз при виході з бойового уступу ствольної коробки. Екстракція гільзи проходить через вікно ствольної коробки праворуч.
Ударно-спусковий механізм куркового типу. Ударник встановлено у затворі. УСМ розміщено на спусковій рамі, яка прикріплюється до ствольної коробки знизу і фіксується одним гвинтом. Це спрощує обслуговування.
При відході затвору назад курок робить рух назад, а бойова пружина при цьому стискається. Після натискання на спуск, курок робить рух вперед, вдаряючи по ударнику. Також механізм розрахований на ведення вогню без відпускання спускового гачка. Тобто, тримаючи гачок нажатим, проводять рухи ручкою магазину. Після замикання патронника постріл проходить автоматично.
Ствольна коробка також дещо змінена. Це спричинено змінами в УСМ та бажанням зробити вузол більш функціональним і надійним. Коробка виготовлялася фрезеруванням без подальшої обробки. Вона міцна, несе навантаження при пострілі, перезаряджанні та діях в рукопашному бою. Передня частина коробки пристосована для приєднання стволу та магазину.
Ствол бойової „М-12 Тренч Ґан“ коротший за мисливські, призначений для стрільби картечним чи дробовим зарядом або кулею. Патронник складається з двох частин. Одна з них встановлена у ствольну коробку, а інша є частиною стволу. Канал стволу циліндричний. Кріплення стволу в ствольній коробці різьбове. Він від’єднується разом з магазином, що прикріплений до стволу муфтами. При встановленні магазин просувається вперед відносно стволу, а ствол утримується під кутом 90о вліво. Потім прокручується вниз. Магазин таким же чином закріплюється у своєму отворі.
Магазин трубчастий, з наповненням через спеціальне вікно знизу ствольної коробки. Його наповнення проводиться тільки при складеній рушниці, бо фіксація набоїв не передбачена. Дозаряджати можна при будь-якій кількості патронів. Один патрон, крім того, може знаходитися у патроннику.
„Модель 1912 Тренч Ґан“ має прицільні пристосування простого типу : мушка в кінці стволу та рифлена канавка-паз по всій верхній поверхні ствольної коробки.
Приклад приєднується до задньої частини ствольної коробки. Шийка прикладу напівпістолетної форми. Затильник стальний. У останній період випуску цивільні рушниці оснащувалися затильником з товстої гуми.
Ручка перезаряджання трубчаста. Складається з металевої основи та дерев’яного покриття. Трубка переміщується на магазині завдяки трьом поздовжнім виступам на ньому та впадинам зсередини трубки. Дерев’яна частина має поперечні виточки. У пізніших мисливських зразках було збільшено довжину трубки та її форму.
Ствол „Тренч Ґан“ обладнано кожухом для убезпечення стрільця від опіків. Кожух аналогічний тому, що встановлювався на М-97/17. З 1942 року на обидва зразки встановлювався дещо довший та з іншою кількістю вентиляційних отворів.
Також від попередньої моделі взято і ствольну насадку, що служила для встановлення багнета та верхньої антабки.
Багнет такий же – від магазинної гвинтівки „М-1917“.
Рушниця комплектувалася ременем для перенесення, що приєднувався до антабок, встановлених на ствольній насадці та прикладі.
ТТД M-1897/1917 Trench Gun :
довжина стволу : 508 мм ;
початкова швидкість : 390 м/с (картечі), 450 м/с (куля) ;
місткість магазина : 5 набоїв ;
маса : 4 кг ;
довжина : 1190 мм.
| 
