Model 11-48 Remington

С Ш А

До кінця 2 світової війни „Ремінґтон“ співпрацювала з силовими відомствами США. Але в секторі гладкоствольної зброї не могла конкурувати з такими компаніями як „Вінчестер“ та „Ітака“. Хоч невеликі поставки проводилися в часи Першої світової війни та пізніше. Одна з причин – невеликий модельний ряд зброї даного класу. У кінці 1940^-их років з’явилися дві моделі, що поклали початок швидкому зростанню популярності дробових рушниць Remington Arms. 1950 року презентовано помпову М-870 „Ремінґтон“.

У 1948 році – напіватоматичну Model 11-48, як модернізований варіант більш ранньої М-11 Remington. Рушниця виготовлялася з 1949 року до 1968. Об’єм випуску становив більше ніж 450 тисяч одиниць.

Model 11-48 Remington – самозарядна гладкоствольна рушниця, створена для мисливців, спортсменів та для охорони. У бойових діях застосовування було обмеженим. Початок популярності зразка припав на війну в Кореї (1950-53 рр.) і М-11-48 застосовувалася сухопутними військами США в бойових діях. Останні ж партії випуску потрапили на В’єтнамську війну. Дробовик закуплено американській морській піхоті.

„Модель 11-48 Ремінґтон“ – 1-ствольна багатозарядна рушниця класичного компонування (відкритий ствол, окремий приклад) з підствольним трубчатим магазином.

Рушниця виготовлялася під боєприпаси 12, 16, 20 та .410 калібрів в кількох варіантах оформлення. При конструюванні та виробництві рушниці застосовувалися передові на той час технології. Застосовувалися алюмінієві деталі, що підсилювалися залізними. Одні деталі виготовлялися фрезеруванням, інші – штампуванням, якщо це спрощувало чи здешевлювало виробництво.

M–11-48 Remington має автоматику із застосуванням принципу довгого відкату стволу (ДВС). Затвор рухається всередині ствольної коробки. З правого боку він має ручку для початкового зведення. Під час пострілу ствол і затвор відходили назад на віддаль, більшу за довжину гільзи. Повертальний механізм складався з двох пружин : затворної та ствольної, розміщеної в трубці магазину. Ствол рухався вперед і проходило екстрагування гільзи. Наступний патрон потрапляв у ствольну коробку і рухом затвору заганявся у ствол.

Ствольна коробка довга, у порівнянні з коробками рушниць, що мають іншу схему роботи автоматики. До передньої стінки коробки приєднано магазин та основу стволу для напряму його руху. З правого боку коробки влаштовано вікно для екстрагування гільз. У нижній частині ствольної коробки знаходяться вікна для наповнення магазину та для встановлення спускового механізму.

Спусковий механізм розмішено на основі, виготовленій разом з спусковою скобою.

Ствол „М–11-48 Ремінґтон“ відкритий. При відкаті під час пострілу рухається вздовж трубки магазину і основі в ствольній коробці. Для зчеплення з повертальною пружиною ствол має виступи. Довжина стволів може бути різною, в залежності від варіанту. Максимально – 760 мм.

Рушниця Model 11-48 виготовлялася з магазинами різної місткості.

Прицільним пристосуванням служила закріплена на кінці стволу мушка.

Приклад дерев’яний, має шийку напівпістолетної форми. Затильник прикладу був звичайним або з товстої гуми.

Ствольна накладка служить для утримання рушниці. Також виготовлена з дерева і є швидше накладкою магазину, бо закриває його повністю.

ТТД  Model 11-48 Remington :

довжина стволу : до 760 мм ;

прицільна дальність : 50 – 100 м ;

ефективна дальність : 40 м ;

місткість магазину : 2 – 4 набої ;

маса : 3 – 3,5 кг ;

довжина : залежить від довжини стволу.