20 Panssarintorjuntakivaaru L-39 Lahti VKT

Ф і н л я н д і я

Конструювання важкої стрілецької зброї для боротьби з броньованою технікою у Фінляндії проводив відомий Аймо Лахті. Спочатку це був кулемет калібру 13,2 мм. Але він залишився дослідним зразком через недостатню потужність. Наступна розробка Лахті – бронебійна напівавтоматична гвинтівка калібру 20 мм була прийнята на озброєння, виготовлялася підприємством VKT (Valtion Kivääritehdas / державна збройна фабрика) і відома як VKT L-39 Lahti. Набій для гвинтівки зброяр розробляв оригінальний але серійний випуск бронебійки проводили під німецько-швейцарський 20-мм „Солотурн-Рейнметалл“.

Офіційно гвинтівка була прийнята на озброєння 6 вересня 1939 року з назвою „20 panssarintorjuntakivaaru L-39“. До початку Зимової війни необхідну кількість не встигли виготовити тому фінська армія застосовувала і зразки даного класу іноземного виробництва. Під час бойових дій проти РСЧА у 1941-44 роках „ВКТ Л-39 Лахті“ використовували більш масово. У тому числі і як снайперська зброя, що було мабуть першим у світі застосуванням „снайперок“ крупного калібру. Випуск продовжувався до 1944 року і становив дещо більше 1900 екземплярів.

На основі самозарядної гвинтівки була створена автоматична. Також була створена спарена установка для ведення протиповітряної оборони.

20 pst.kiv L-39 була надійною зброєю, з пристосованою до умов Півночі конструкцією.

Боєприпасами у гвинтівки служили патрони 20×138B Long Solothurn.

Робота автоматики заснована на використанні принципу ВПГ. Механізм відведення порохових газів встановлено під стволом. Газова камера має регулятор з 4^-ма положеннями. Шток поршня рухається у трубці, встановленій між камерою та ствольною коробкою. Хід штока короткий, він не з’єднаний із затворною рамою і віддавши їй імпульс повертається вперед силою надітої на нього пружини.

Замикання патронника проводиться вертикальним клином, розміщеним на затворі. Рух клину здійснюється виступами затворної рами. Постріл проводиться ударниковим спусковим механізмом. Ударник встановлено у затворі. Повертально-бойовий механізм прикріплений до затильника ствольної коробки і складається з основи, напрямного стержня, пружини та амортизатора. Пружина передньою частиною входить у канал затворної рами. Ручне зведення затвору проводиться маятниковою ручкою, встановленою на правому боці ствольної коробки.

Спускова коробка приєднана знизу до ствольної коробки. Вона містить два спускові механізми, ручний запобіжний пристрій.

Вогонь можна вести у передньому або задньому положенні рухомої системи. Для цього служать 2 спускові механізми : передній, встановлений у передній частині спускової коробки, і задній, розміщений стандартно. Передній спусковий механізм має клавішу, встановлену на ручці управління нижче основного гачка. Ведення вогню ведеться із заднього положення стандартним гачком. При цьому клавіша натиснута рукою. Затворна рама відходить назад і зупиняється шепталом. Стрілець відпускає гачок і натискає його знову. Якщо клавіша не притиснута до ручки, затворна рама йде вперед. Проходить заряджання і замикання стволу. Для наступного пострілу треба натиснути спочатку на клавішу, а потім на спуск.

Ствольна коробка прямокутної форми. Ззаду закривається затильником. У передній частині з’єднується із стволом за допомогою гайки.

Ствол відкритий але на передню його частину надягається дерев’яний кожух з круглими отворами для вентиляції. Кожух служить більше для захисту стрільців від контакту з морозяним металом. На дульній частині стволу встановлено потужне дульне гальмо-полум’ягасник.

Боєживлення гвинтівки проводиться з ріжкового магазину, який вставляється у вікно ствольної коробки зверху і фіксується замикачем. У похідному положенні вікно закривається кришкою. Розміщення набоїв у магазині 2-рядне.

Прицільні пристосування механічні. Основа секторної планки розміщена на ствольній коробці з лівого боку. Планка розмічена на дальність до 1400 метрів. Основа мушки встановлена на стволі.

Бронепробиття на віддалі 100 метрів становить 30 мм.

Ручка управління приєднана до спускової коробки. Вона має дві спускові скоби, які закривають відповідно спусковий гачок та клавішу.

Приклад у вигляді плечової опори приєднується безпосередньо до затильника ствольної коробки. Він має гумову накладку для зменшення сили відбою. На лівому боці ствольної коробки прилаштована дерев’яна накладка для захисту щоки стрільця.

Оригінальністю є і опора-станок гвинтівки, встановлена на спеціальному вузлі під ствольною коробкою. Опора складається з сошки і коротких металевих лиж, з можливістю регулювання по висоті та куту нахилу. Також у комплект входила волокуша для застосування у зимовий період. У ній перевозили не тільки гвинтівку, а й частину боєкомплекту та ЗІП.

ТТД  20 pst.kiv  L-39 VKT Lahti :

довжина стволу : 1300 мм ;

початкова швидкість кулі : 820 м/с ;

ефективна дальність вогню : 500 м ;

місткість магазину : 5, 10, 15 ;

бойова швидкострільність : до 30 п./хв.;

довжина гвинтівки : 2240 мм ;

маса гвинтівки : 50 кг.