Каталог статей

Головна » Статті » ЗБРОЯ ПІХОТИ » бронебійні гвинтівки

Тип 97

Тип 97 Кйяна Шикі

Я п о н і я

Для японської армії у середині 30^-их років минулого століття провели роботи із створення бронебійної гвинтівки. Для цього змінили конструкцію авіаційної гармати. У 1937 році зразок прийняли на озброєння з індексом „97“, що відповідає 2597 рокові японського календаря. За європейськими нормами назв зброї, створеної на сході Азії, зразок відомий як „Type 37“ ; також – за назвою „Кйана (Кйяна / Кьяна) Шикі“. За конструкцією гвинтівка напівавтоматична.

Зважаючи на прототип, застосовані боєприпаси та необхідний запас міцності ПТГ „тип 97“ вийшла занадто важкою і мала такий недолік як надмірна віддача. Серед позитивних властивостей японської „бронебійки“ – достатня енергія кулі у протистоянні з легкою бронетехнікою, засобами морських десантів, а використання осколкових куль – застосування проти піхоти противника. Протитанкова гвинтівка „тип 97“ застосовувалася у радянсько-японських конфліктах 1938-39 років і проти військ союзників у ході 2 світової війни. На основі конструкції ПТГ було розроблено автоматичну гармату „тип 98“.

Обслуга ПТГ „тип 97“ зразка 1937 року складалася із 2 – 4 солдатів.

Бронебійна гвинтівка „тип 97“ застосовувалася із патроном 20×125 Type 97.

Застосовано конструкцію з поєднанням схем, що притаманні артилерійським та стрілецьким системам : люлька, противідкатні пристрої, механізм автоматики. Гвинтівка умовно поділяється на 2 основні вузли : ствольна коробка з механізмом автоматики, затворною групою, ствол ; станок-люлька із спусковим та противідкатним механізмами, прицільними пристроями, прикладом і сошками.

Принцип роботи автоматики – ВПГ. Газовий механізм встановлено під стволом і має таку особливість : застосовано систему з двома газовими поршнями з штоками. Газова камера має регулятор на 5 положень і трубку, яка з’єднує її з розподілювачем. Розподілювач має два канали до патрубків газових поршнів. Порохові гази з камери проходять через регулятор і трубку у розподілювач та входять у патрубки газових поршнів. Газові поршні встановлені на штоках, приєднаних до затворної рами. Повертально-бойовий механізм складається з двох напрямних стержнів, приєднаних до затильника ствольної коробки і двох пружин. Пружини надіваються на стержні і входять в отвори затворної рами. Тобто, при складанні, у ствольну коробку вставляється затворна рама із затвором так, щоб поршні вставилися у патрубки. Потім приєднують затильник, вставляючи повертально-бойові пружини в отвори затворної рами. Ручка зведення затвору розміщена на лівому боці ствольної коробки.

Постріл проводиться із заднього положення рухомої системи. Замикання патронника проводиться вертикальним клином, встановленим у затворі. При підході затворної рами вперед клин піднімається у затворі вгору і входить у бойові уступи ствольної коробки. Під час пострілу порохові гази тиснуть на затворну раму, яка відходячи назад змушує клин виходити із бойових уступів і проходить повний відхід затворної рами назад із екстрагуванням гільзи.

Одночасно із цим ствольна коробка з стволом рухаються назад відносно станка, приводячи в дію противідкатний пристрій. Довжина ходу становить 150 мм. Противідкатний пристрій пружинно-поршневого типу розміщено у трубці, приєднаній до люльки за допомогою вкладок. Всередині трубки є поршень з штоком, дві гвинтові пружини різного діаметру, вставлені одна в іншу. Тильний отвір трубки закривається кришкою з клапаном. Передній отвір закривається рухомою втулкою у яку вгвинчується втулка-регулятор. Крізь обидві втулки проходить шток поршня, прикріплений до стопорної втулки з гайкою і контр-гайкою. Завдяки цьому можна підлаштовувати точність руху відкотної системи. На стопорній втулці знаходиться кулачок, який входить у відповідний виріз ствольної коробки. Для руху ствольної коробки по люльці служать напрямні виступи та уступи.

Спусковий механізм розміщено у спусковій коробці, яка приєднана до люльки. Знизу коробки приєднано ручку управління із спусковою скобою. Частина джерел вказує на те, що гвинтівка була розрахована на ведення автоматичного вогню. При маломісткому магазині та віддачі ефективність була б зовсім незначною. „Тип 97“ обладнана ручним запобіжним пристроєм, важіль якого розміщено на ствольній коробці.

Ствольна коробка складної форми як зовні, так і всередині. Вона має три канали для і розміщення і руху затворної рами та штоків газових поршнів з пружинами. Тильний отвір коробки закривається затильником. Нижня частина виконана для рухомого з’єднання із люлькою і має уступ для входження кулачка противідкатника та отвір для входження шептала.

Ствол бронебійної гвинтівки закріплюється у ствольній коробці за допомогою муфти із замикачем. Дульна частина обладнана потужним гальмом активно-реактивного типу.

Боєживлення проходить із коробчастих магазинів, які вставляються зверху у приймач ствольної коробки. Приймач має кришку для закривання у похідному положенні. Механізм обладнано затворною затримкою. Різні джерела вказують на місткість магазину : 5 або 7 набоїв.

Прицільні пристосування діоптричні, розраховані на дальність до 1000 метрів. Їх основи закріплено на люльці. Також гвинтівка „тип 97“ пристосована для застосування із оптичним прицілом.

Гвинтівка встановлюється на 2-ногу сошку спереду і сошку-опору ззаду. Усі три сошки мають телескопічну будову з кільцевими регуляторами для наведення в ціль. Швидке наведення досить проблематичне тому найкраще вести вогонь по пристріляних точках.

Приклад „бронебійки“ приєднано також до люльки і має гумовий амортизатор, наплічник і допоміжну ручку для утримання. Гвинтівка оснащувалася захисним щитом і 4^-ма знімними ручками для перенесення.