Anti-Tank rifle Mark I  Boys

В. Б р и т а н і я

Бронебійна гвинтівка „Анти-танк Райфл Бойс“ – одна з найбільш відомих і поширених. Було виготовлено більше 60 тисяч одиниць. Розробку гвинтівки почали на початку 1930^-их років під патрон 0.5 „Віккерс“. Але він виявився слабким і подальші розробки проводили у комплексі із створенням спеціального набою калібру 13,9 мм. Створення зразка проводилося у Енфілді на відомій „Royal Small Arms Factory“. Конструктор гвинтівки – капітан Г. Бойс (H.C. Boys). Після випробувань зразок 1936 року запустили у виробництво. У 1937 році A-TR Mark I Boys офіційно прийняли на озброєння. Повна назва – „0.55 inch Boys Anti Tank Rifle“. Іноді гвинтівку називають як „М37“, що нетипово для британських позначень. Можливо це пов’язано з фінським позначенням – „pst kiv/37“.

Випуск проводили „RSAF Enfield“ та „Birmingham Small Arms Company Ltd.“ (BSA) до 1943 року, до прийняття на озброєння першого англійського реактивного гранатомета „ПІАТ“.

Крім „бронебійки“ британського виробництва, „АТР Бойс“ випускала канадська „Inglis“. Вони відомі як „Anti-Tank rifle Mark I* Boys“ і мають деякі технічні відмінності.

Anti-Tank rifle Mark II Boys – варіант, що офіційно не приймали на озброєння, але було виготовлено у невеликій кількості для десантних підрозділів. Відрізнявся коротким стволом без дульного гальма.

Крім армії Великої Британії і Канади, „А-Т райфл Бойс“ постачали на озброєння армії США, Австралії, Філіпін та інших країн. За програмою „ленд-ліз“ до Радянського Союзу передали більше 3.000 штук. Перше бойове застосування зразок пройшов під час радянсько-фінської війни але з боку фінської армії, куди її постачали. Під час 2 Світової війни гвинтівку застосовували на всіх театрах бойових дій : у Європі з обох боків фронту, у Африці та на Тихому океані. У німецькій армії трофейні гвинтівки прийняли на озброєння як „13,9-mm Panzerabwehrbüchse 782(e)“.

Від початку і до кінця бойового віку A-TR Mk.I Boys часто застосовували не за прямим призначенням : у вуличних боях, проти ДОТів (довготривала оборонна точка), як далекобійна гвинтівка з оптичним прицілом, проти автомобілів тощо. Відомий факт про знищення німецького над-малого підводного човна.

„Бойс“ встановлювали на автомобілі бійців SAS, бронепоїзди, бронеавтомобілі Humber LRC, Standard Beaverette. Найвідоміше застосування було, мабуть, на бронетранспортерах „Boys Carrier“, варіанті тягача-транспортера „Universal Carrier“.

Після війни гвинтівку застосовували довгий час – можливо до початку 1970^-их років. Один із відомих випадків застосування – в Ірландії у 1965 році був підбитий патрульний катер. Масове використання відмічено під час війни у Кореї.

Конструкція бронебійної гвинтівки : магазинний зразок ручної перезарядки, встановлений у люльці на сошці.

У порівнянні з іншими зразками даного класу, в англійської гвинтівки невеликі габарити та маса і вона може переноситися одним стрільцем на ремені, як звичайна гвинтівка. За бойовою ефективністю зразок має середні показники.

„А-ТР Бойс“ створена для застосування з набоєм 13,9×99B .55 Boys.

Основні вузли гвинтівки :

рухомі – ствол, ствольна коробка, затвор, магазин, прицільні пристосування ;

нерухомі – люлька з спусковим механізмом і ручкою управління, затильником з прикладом, амортизатором, сошкою, допоміжною ручкою.

Рухома частина гвинтівки має змогу відходити назад відносно люльки. Між задньою частиною ствольної коробки і затильником у люльці встановлено пружинний амортизатор. Ствол у передній частині має обойму з цапфами, які входять в люльку, а ствольна коробка має щілини для входження виступів люльки. Виступи з щілинами і обойма служать напрямними для стволу та ствольної коробки.

Під час пострілу енергія порохових газів тисне на дно гільзи і, відповідно, на дзеркало затвору та сам затвор. Зчеплений із ствольною коробкою затвор змушує всю рухому систему відходити назад, стискаючи амортизатор. Після виходу порохових газів амортизатор повертає ствольну коробку вперед.

Протитанкова гвинтівка „Бойс“ має поздовжньо-ковзний поворотний затвор ручного перезаряджання. Замикання стволу проводиться поворотом всього затвору. На його передній частині у 2 ряди розміщено 6 бойових упорів. Ручка затвору встановлена з правого боку. Схема роботи затвору схожа із звичайним гвинтівковим. Зведення ударника проводиться при рухові затвору під час перезаряджання. Також у бойове положення затвор можна поставити (або зняти з нього) за допомогою зовнішнього кільця. Екстрагування гільз проводиться вниз через вікно у люльці.

Спусковий механізм розміщено в основі ручки управління, встановленої знизу люльки. Постріл проводиться спусковим механізмом ударникового типу. Ударник розміщено у затворі. Спуск гачка проводиться з попередженням. СМ обладнано затворною затримкою та ручним запобіжним пристроєм.

Ствол приєднується до ствольної коробки різьбою з фіксатором. Канал стволу має 7 правосторонніх нарізів. На дульну частину приєднувалося дульне гальмо. У гвинтівках британського випуску – у вигляді диска, у канадських – прямокутне. Випуск газів у ньому проводився в боки, що менше демаскувало стрільця і не піднімало пил із землі.

Ствольна коробка умовно поділяється на дві частини – передню закриту, для розміщення затвору, приєднання магазину і стволу та задню відкриту, що служить напрямною для руху затвору і опори в амортизатор.

Люлька служить для направлення руху ствольної коробки з стволом, розміщення амортизатора і приєднання ручки управління з СМ, затильника-приклада з допоміжною ручкою та сошки. Амортизатор складається з напрямного стержня, приєднаного до основи, пружини і стакана, який закриває пружину та опирається у ствольну коробку. Збоку люльки приєднано дерев’яну опору-щоку.

Затильник ствольної коробки складається з металевої основи до якої приєднано плечову опору-подушку, виготовлену з гуми. Сама основа є резервуаром-мастильницею. Закривається пробкою з щіточкою.

Боєживлення гвинтівки „Бойс“ проводиться з прямого коробчастого магазину, який вставляється у ствольну коробку зверху і фіксується замикачем. Магазин наповнюється патронами по-одинарно або з обойм.

Прицільні пристосування діоптричного типу, встановлені з лівого боку стволу та ствольної коробки. Приціл має перемикач на дві віддалі : 500 або 300 ярдів (457 або 271 м). Частина гвинтівок виготовлена з одним положенням. Також гвинтівку застосовували з оптичним прицілом.

На „бронебійках“ британського випуску встановлювали 1-ногу сошку з горизонтальною опорою. Нога мала телескопічну будову гвинтового типу для зміни висоти лінії вогню. У канадських „Бойсів“ сошка класичного типу. На затильник-приклад усіх випусків приєднано допоміжну ручку для утримання під час пострілу. Ручка може регулюватися по куту нахилу та служити додатковою опорою в ґрунт.

Для перенесення гвинтівки у похідному положенні застосовують ремінь, що приєднується до антабок. У частини гвинтівок також зверху прикріплювали ручку для перенесення на полі бою.

У комплект гвинтівки входили запасні магазини, обойми, чохол для гвинтівки і чохол для надульника, ремінь, металева коробка для магазинів, накидний ключ, ключ-викрутка, шомпол, приладдя для чищення. Магазини на полі бою переносяться у брезентових підсумках. Також у такий підсумок можна вкладати кілька наповнених обойм.

ТТД  Anti-Tank rifle Mk.I Boys:

довжина стволу : 910 мм ;

початкова швидкість кулі : 750 – 900 м/с;

прицільна дальність : 450 м ;

ефективна дальність по бронепробиттю : 100 м – 16-20 мм ;

бойова швидкострільність : до 10 пострілів на хвилину ;

місткість магазину : 5 набоїв ;

маса : 18 кг ;

довжина : 1630 мм.

Для навчання стрільців застосовували такий спосіб. До бронебійної гвинтівки за допомогою хомутів приєднували стандартний „Бур“, а спускові гачки з’єднували тягою. Управління проводилося „Бойсом“, а пострів лунав з „Бура“. Інший спосіб. У спрацьований ствол „бронебійки“ вставляли  5,6-мм ствол спортивної гвинтівки. Виготовляли спеціальний патронник який за формою був як патрон „.55 Бойс“ але замість капсуля встановлювали набій „.22 LR“. Постріл проводився як звичайно але ударник розбивав капсуль спортивного патрону і його куля проходила крізь малокаліберний ствол.