Меню сайту

Форма входу

Каталог статей

Головна » Статті » ЗБРОЯ ПІХОТИ » автоматичні гвинтівки

FAL

Fusil Automatique Leger FN

Б е л ь г і я

FN FAL – найпоширеніше позначення першої у світі автоматичної гвинтівки нового (сучасного) типу. Її відмінність від попередніх – застосування 7,62-мм набою, сконструйованого у США спеціально для таких гвинтівок. Патрон був стандартизований у створеній 1949 року НАТО. Як відомо, до прийняття цього набою, самозарядні та автоматичні гвинтівки розроблялися переважно під вітчизняні гвинтівкові патрони (7,62-мм радянський, 7,5-мм французький, 7,92-мм німецький, 7,62-мм американський), що були потужними.

А це призводило до підвищення запасу міцності деталей та збільшення ваги зразка зброї. Перші масові штурмові гвинтівки М-1А2 та StG.44 застосовували патрони із короткою (33 мм) гільзою і, відповідно, малим пороховим зарядом, що не давало змоги вести прицільну стрільбу на віддалі 500-800 метрів.

Слід відмітити, що створенню гвинтівкового набою зменшеної потужності протягом 1940^-их років приділялася увага у багатьох країнах. Більшість зброярів йшло по шляху підвищення потужності „проміжних“ набоїв (В. Британія, Франція, Іспанія, СРСР, Чехословаччина). Такий патрон разом з автоматом Калашнікова, кулеметом РПД, карабіном СКС-45 прийняли на озброєння в СРСР 1949 року. У США вирішили зменшити габарити і потужність 7,62×63 „Спрінґфілд“. Саме американський патрон 7,62×51 став єдиним гвинтівково-кулеметним у арміях НАТО.

Але першою автоматичною гвинтівкою з цим набоєм стала бельгійська FAL, розроблена однією з провідних світових компаній у галузі стрілецької зброї – Fabrique Nationale de Herstal.

Конструктор гвинтівки – Дідьє Сейв (Dieudonné J. Saive). Розробка зразка проводилася з середини 40^-их років паралельно з самозарядною гвинтівкою відомою як SAFN-49. Часто говорять, що автоматична гвинтівка створена на базі напівавтоматичної. Проте, це не так.

Д. Сейв під час окупації Бельгії Німеччиною працював у Великій Британії, де інженери „Енфілд“ розробляли комплекс „штурмова гвинтівка – патрон 7×43“. Повернувшись до Бельгії, Сейв продовжує роботу над „самозарядкою“, що була прийнята на озброєння як „Модель 49“. Одночасно проводяться роботи над „автоматом“. Спочатку конструювання проводиться під німецький штурмовий набій 7,92×33К та англійський „.280 Брітіш“. Зразки з такими набоями були створені у 1950 році. Але в той час у НАТО прийняли рішення про прийняття на озброєння арміями-учасниками організації єдиного гвинтівково-кулеметного патрону. Перевага була віддана американському.

У короткий час гвинтівку переконструювали і 1953 року вона була готова для виробництва. Бельгійська армія, яка тільки почала приймати на озброєння М-49 ФН, спочатку не зацікавилася зразком.

Щодо назви. У різних арміях гвинтівку називають за прийнятою в країні класифікацією. Найбільше вона відома за вітчизняною, бельгійською назвою – Fusil Automatique Leger (Фузіл автоматік лєґер / гвинтівка автоматична легка).

Перша армія, що почала озброюватися даним зразком – канадська. У 1955 році зразок прийнято на озброєння з індексом C1. Потім з’явився варіант C1D для ВМС, модифікована С1А1, С2, легкий кулемет та інші. Їх випуск здійснювався збройною компанією Canadian Arsenals ltd. у Канаді. Кожна варіація мала свої відмінності у конструкції. Гвинтівка перебувала на озброєнні до заміни її варіантом М-16.

1956 року FN FAL прийняла на озброєння і бельгійська армія. Протягом цього часу гвинтівку було частково модернізовано. Зокрема, вона отримала новий надульний пристрій стандарту NATO, що дозволяв відстрілювати наствольні гранати. Крім стандартної моделі для армії Бельгії виготовлялися кілька варіантів.

У 1957 році на озброєння збройних сил Великої Британії було прийнято FAL з індексом L1SLR. Виготовлялася вітчизняними зброярнями RSAF та BSA, але у напівавтоматичному варіанті та іншими особливостями. На озброєнні королівської армії перебувала до заміни штурмовою гвинтівкою L-85.

Наступного року FAL прийнято на озброєння у Австрії з назвою Sturmgewehr 58. За ліцензією Stg.58 виготовляла відома Steyr. Їх заміна почалася після прийняття на озброєння Stg.77.

Вслід за цими країнами ліцензійний випуск гвинтівок з позначенням L1А1 для власних збройних сил було налагоджено у Австралії компанією Lithgow. Також зразок модернізували та виготовляли у кількох варіантах.

У бельгійській армії на озброєння було офіційно прийнято кілька варіантів FAL FN. Часто вживається інформація про 4 зразки. Зарубіжні джерела вказують на, щонайменше, 4 гвинтівки та легкий (ручний) кулемет :

FAL 50.00 – стандартна гвинтівка з постійним прикладом, ствол – 533 мм ;

FAL 50-61 – стандартна гвинтівка із складальним прикладом, ствол – 533 мм ;

FAL 50-64 Paratrooper – гвинтівка для повітряно-десантних військ з складальним прикладом і вкороченим до 458 мм стволом (canon moyen / ствол середній) ;

FAL 50-63 Paratrooper – карабінний варіант для спеціальних військ з вкороченим до 436 мм стволом (canon court) та складальним прикладом.

FALO 50-41 – ручний кулемет, ствол довжиною 533 мм з потовщеними стінками.

На будь-який варіант можна встановлювати оптичні або нічні приціли.

На базі автоматичної гвинтівки „Фабрік Національ“ у 1970 році створила першу в Європі штурмову гвинтівку FN FNC під американський малокаліберний патрон 5,56×45. Більш того, у 1976 році презентовано нову штурмову гвинтівку FNC з вдосконаленим компанією 5,56-мм патроном, що став згодом стандартним у НАТО.

Виробництво FAL проводилося у Бельгії та ще у 12 країнах. У Бельгії випуск тривав до 1995 року. До цього часу гвинтівка виготовляється у Бразилії для збройних сил та у США переважно у цивільному варіанті.

Зовні гвинтівки різних виробників або часу виготовлення можуть відрізнятися за багатьма ознаками : довжина стволу і загальна, дульним пристроєм, наявністю чи відсутністю сошки, формою та матеріалом прикладу та ствольної накладки. Також часто зустрічається поєднання різних елементів : дерев’яний чи пластмасовий приклад і металева, дерев’яна чи пластмасова сошка.

Fusil Automatique Leger FN – найпоширеніша автоматична гвинтівка у світі. Кількість країн, де вона перебувала чи перебуває на озброєнні зараз – не менше 90. За масовістю випуску зразок вступає лише автомату Калашнікова. Точна кількість виготовлених „ФАЛ“ невідома але оцінюється в кілька мільйонів.

Крім тих країн, де налагоджувався ліцензійний випуск, однією з перших на озброєння „ФАЛ“ прийняла Німеччина. У 1955 році була створена сучасна німецька армія – Бундесвер. У 1956 році військове керівництво прийняло рішення, що основною автоматичною гвинтівкою буде FAL.

У Бельгії замовили 100.000 екземплярів, які поставили на озброєння з назвою Gewehr 1. G.1 перебувала на озброєнні до насичення німецької армії автогвинтівкою G.3 власної розробки.

FAL FN завдяки значному поширенні у світі застосовувалася у багатьох війнах та конфліктах. Вона не встигла на Корейську війну але з другої половини 50^-их років була учасницею більшості боїв у Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Дуже часто бійці озброєні „ФАЛ“ вступали у поєдинки з бійцями озброєними головним противником – АК. Так було наприклад під час війни у В’єтнамі та на Ближньому сході, у Африці. Після Фолклендської війни „ФАЛ ФН“ стали називати „фолклендським воїном“ через те що вона була на той час основним озброєнням у армій Великої Британії та Аргентини.

Автоматична гвинтівка FAL скомпонована за гвинтівковою схемою і відрізняється від класичної введенням механізму автоматики та роздільною ложею.

За будовою усі зразки поділяються на 2 основні типи : з постійним прикладом та складальним. Це обумовлено тим, що повертальний механізм встановлений у прикладі або у ствольній коробці, якщо приклад складальний.

Будь-який зразок Fusil Automatique Leger створено тільки для застосування з одним набоєм – 7,62×51 NATO.

Принцип роботи автоматики – ВПГ. Газовий механізм розміщено над стволом і працює за принципом короткого ходу. Тобто, шток газового поршня не з’єднано з затворною рамою і під час пострілу надає їй короткий поштовх. Для повертання у початкове положення на штокові розміщено пружину. Газова камера має регулятор з положенням повного перекривання ходу порохових газів, що необхідно для відстрілювання наствольних гранат.

Постріл проходить у передньому положенні затвору після замикання стволу. Затворна група складається із затворної рами та затвору. Замикання патронника здійснюється перекошуванням затвору вниз і входженням його за бойовий виступ ствольної коробки. Затворна ручка знаходиться з лівого боку ствольної коробки.

Повертальний механізм у гвинтівках з постійним прикладом та кулеметі розміщений у прикладі і з затворною рамою з’єднаний штоком. У варіантах із складальним прикладом пружина повертального механізму встановлена у ствольній коробці.

Ствольна коробка служить для приєднання стволу, магазину, розміщення механізмів автоматики. Знизу ствольна коробка закривається коробкою спускового механізму. Коробки з’єднані шарніром позаду основи магазину. Це полегшує обслуговування гвинтівки та чищення стволу. Задня частина спускової коробки служить затильником ствольної коробки. Зверху ствольна коробка закривається кришкою, яка знімається після відведення вниз спускової коробки.

Ударно-спусковий механізм курковий, встановлений у спусковій коробці. УСМ дозволяє ведення вогню у автоматичному режимі або одинарними пострілами. Вибір режиму проводиться важелем встановленим з лівого боку спускової коробки. „ФАЛ“ обладнана ручним запобіжним пристроєм та автоматичним у спусковому механізмі.

Ствол у всіх варіантах частково закривається ствольною накладкою. Канал стволу має 4 правосторонні нарізи. Дульна частина стволу спочатку була оснащена полум’ягасником щілинного типу. Згодом його замінили на універсальний полум’ягасник-компенсатор стандарту НАТО, який забезпечує відстрілювання наствольних (гвинтівкових) гранат. Надульник має круглі отвори.

Магазин у гвинтівок та кулемета вставляється у приймач на ствольній коробці. Для кулемета основним вважається магазин місткістю 30 набоїв. Усі магазини мають однакову конструкцію – прямі коробчасті, з шаховим розміщенням патронів.

Прицільні пристосування у гвинтівок діоптричні, з розміщенням на секторній планці. Планка від’юстирована на дальність 600 метрів з кроком 100 м. Основа секторної планки розміщена на затильнику ствольної коробки. Основа мушки закріплена на газовій камері.

Ручка управління приєднана знизу до спускової коробки. Виготовлялася спочатку з дерева, а з 60^-их років – з пластмаси.

Ствольна накладка спочатку була дерев’яною, а згодом виготовлялася з листового металу або пластику. „ФАЛ ФН“ оснащена ручкою для перенесення, приєднаною до ствольної коробки. У бойовому положенні складається. Виготовлена з дерева або пластику.

Приклад у стандартної гвинтівки та кулемета – постійний. Спочатку дерев’яний а потім – пластмасовий. Одна з версій стандартних гвинтівок, у гвинтівки для парашутистів та карабінної версії – складальний металевий. Складається вправо на шарнірі.