Каталог статей

Головна » Статті » Техніка 2 С.В » Зброя Перемоги

СТЗ-5

СТЗ - 5 НАТИ

С Р С Р

Армійський транспортний тягач СТЗ-5 НАТІ створений в середині 1930 років разом з народногосподарським трактором СТЗ-3. На озброєння прийнятий у 1937 році.

Для спрощення одночасного виробництва на Сталінградському тракторному заводі цивільного трактора і військового транспортного тягача, створено об’єднану конструкторську групу з інженерів КБ заводу і Наукового Автотракторного Інституту під керівництвом В.Я. Слонімського. Проект СТЗ-НАТІ засновувався на використанні єдиного двигуна і більшості вузлів, з тим щоб випуск можна було проводити на одному конвеєрі. Конструкторські роботи почалися у 1933 році. На випробування СТЗ-НАТИ-2ТВ (армійське позначення – СТЗ-5) вийшов у кінці 1935 року, здійснивши пробіг Сталінград-Москва. Після усунення виявлених недоліків, у 1937 році СТЗ-5 НАТИ прийнятий на озброєння і запущений у серійний випуск на Сталінградському тракторному. З 1938 року СТЗ-5 НАТІ масово поступає у війська, і згодом став найпоширенішим тягачем РСЧА. Артилерійський трактор СТЗ-5 виготовлявся у роки війни також іншими заводами. Випуск тягачів на СТЗ продовжувався до вступу німецьких військ на територію заводу восени 1942 року. Всього на Сталінградському тракторному виготовлено до 10 тисяч СТЗ-5. Під час війни СТЗ-5 НАТІ застосовувався у першу чергу як тягач артилерійських польових, зенітних, протитанкових систем, для транспортно-тягових перевезень.

У 1941 році 456 тягачів на заводі „Компресор" переобладнано у бойові машини гвардійських мінометів, встановивши на шасі пускову установку М-13 „Катюша". Ще одним варіантом тягача був СТЗ-5 обладнаний потужною радіостанцією далекої дії з матовою антеною.

Під час оборони Одеси частина СТЗ-5 була переобладнана у бронетрактори, відомі під назвою „НИ" (на испуг). На тягач встановлювався корпус із корабельної сталі. Озброювали баштами з танків Т-26 чи іншими варіантами.

Велика кількість тягачів СТЗ-5 потрапила до німецьких військ, де вони були прийняті на озброєння з назвою „Gepanzerter Artillerie Schlepper 601(r)", що цікаво, бо в перекладі : „Броньований артилерійський тягач", а радянські та більшість сучасних джерел вказують, що встановлення броньованої кабіни тільки передбачалося.

СТЗ-5 відзначався надійністю, невибагливістю, задовільною прохідністю. Застосовувався до кінця війни. Потім замінювався новішою технікою і передавався у народне господарство. Завдяки тому, що виготовлявся трактор СТЗ-3, двигуни і деталі, тягач продовжував мирну працю ще кілька років.

СТЗ-5 НАТИ створений за автомобільною схемою, що найбільше різнить його з трактором СТЗ-3, з компоновкою КНД.

У передній частині рами знаходиться двигун. 2-місна металева кабіна розміщена над двигуном. Точніше, двигун – у кабіні. Місце водія – зліва, а справа – місце командира артилерійської обслуги, між ними – двигун. Двері мають задні петлі. Остеклення з вікнами, що відкриваються. Крім лобових, дверних, задніх, є бічні вікна між стійками даху. Це зроблено для кращої вентиляції, бо карбюраторний двигун створює у кабіні високу температуру.

Двигун 1МА – карбюраторний, багатопаливний. Кількість циліндрів – 4, розміщення рядне. Робочий об’єм циліндрів становить 7,46 л. Частота обертання колінчастого валу – 1250 об./хв. На відміну від СТЗ-3, тягач обладнувався електростартером. Також пуск проводився ручкою. Запуск двигуна здійснювався на бензині, а після прогрівання переводили на керосин чи лігроїн. Для цього було встановлено два баки : основний на 148 л, встановлений за кабіною, та пусковий на 14 літрів. Радіатор водяного охолодження двигуна розміщений спереду у вирізі кабіни.

Кузов – бортова платформа з відкидними дерев’яними бортами. З внутрішнього боку бокових бортів приєднано складальні лавки для обслуги артсистем. Кузов мав тент.

Трансмісія з приводом на задній міст. Вузли трансмісії встановлені під кузовом і відрізняються від тракторних. Розраховано для збільшення швидкості тягача. Коробка переміни передач має 5 ступенів переднього ходу і 1 – заднього. Коробка передач з’єднана з ведучим мостом, а з двигуном – карданним валом.

Ходова частина складається з ведучого і направляючого коліс, 2 підтримуючих роликів і 4 опорних подвійних котків з одного боку, з’єднаних попарно у візки з амортизаційною циліндричною пружиною. Котки мають гумові шини. Гусениця дрібноланкова, ширина трака – 310 мм. Довжина опорної частини – 1795 мм.

Електрообладнання з напругою 6 вольт. Передні фари мали світломаскуючі козирки.

Під платформою встановлений кабестан (тип лебідки) з тросом довжиною 40 метрів. Ззаду до рами закріплено буксирний пристрій, а спереду – гаки.

ТТД СТЗ-5 НАТИ :

місткість : 2+8 ;

потужність двигуна : 52-56 к.с. ;

максимальна швидкість : 22 км/г ;

запас ходу : 145 км по шосе ;

маса причепа : 4,5 т (норма), 7,3 т (максимально) ;

маса вантажу : 1,5 т (в кузові) ;

маса тягача : 5,84 т (без вантажу) ;

довжина : 4,15 м ;

ширина : 1,89 м ; колія : 1,44 м ;