СХТЗ - 3 НАТИ

С Р С Р

Одночасно конструювалися два уніфікованих варіанти трактора – народногосподарський СТЗ-НАТІ-1ТА і військовий СТЗ-НАТІ-2ТВ (СТЗ-5). Як і більшість тракторної техніки, СХТЗ-3 застосовувався в роки Великої Вітчизняної війни на фронті. Трофейні трактори німецькі війська також широко застосовували для тилових робіт.

Розробку тракторів розпочато на початку 1930 років конструкторами НАТІ та СТЗ. Ведучий конструктор – В.Я. Слонімський. Перше випробування трактори пройшли у 1935 році. Після виявлених недоліків, СТЗ-3 доопрацювали і 1937 року прийнято рішення про запуск серійного випуску одночасно двома заводами – Сталінградським і Харківським. Масовий випуск розпочато у 1938 році. У цьому ж році на Всесвітній промисловій виставці у Парижі СТЗ-НАТІ нагороджено дипломом „Гран-прі" і Великою золотою медаллю. У 1941 році конструктор Слонімський отримав Сталінську премію.

Сталінградський тракторний завод виготовляв СТЗ-3 до осені 1942 року, ХТЗ – до вересня 1941 року. Обидва заводи відновили випуск у 1944 році і продовжували до 1949. У 1941 році частину обладнання Харківського заводу евакуювали на Алтай, де побудовано Алтайський тракторний завод. АТЗ виготовляв СТЗ-3 з 1942 року до 1952.

У зв’язку з великими втратами танків у перші тижні війни, ДКО видав постанову „Об экранировке легких танков и о бронировании тракторов". КБ Харківського ТЗ і НАТІ розробили проект переобладнання тракторів СТЗ-3 у легкі танки Т-16 (ХТЗ-16). Переробка полягала у встановленні на трактор бронекорпусу із зварних листів та 45-мм гармати. Екіпаж з двох чоловік міг перевозити кулемети ДП або ДТ. Даних про кількість виготовлених бронетракторів немає.

СХТЗ-3 має класичну будову : встановлені на рамі двигун, кабіна, трансмісія і ходова частина.

Кабіна встановлена за двигуном. Двомісна. Закрита, але без дверей. В залежності від заводу та часу випуску, кабіни відрізнялися формою та розмірами стекол, дверних отворів тощо.

Двигун 1МА – карбюраторний, 4-циліндровий, рядний. Об’єм – 7,46 літри. Частота обертання колінвалу – 1250 обертів на хвилину. Запуск проводився ручкою. Паливо – бензин, керосин, лігроїн та суміші. При запуску та прогріванні – бензин. Місткість бака – 170 літрів.

Вузли трансмісії знаходяться під кабіною. Коробка передач – 3-ступінчата. Ведучий міст – задній. Ходова частина має чотири опорних котки і два підтримуючих з кожного боку. Ширина гусениці – 390 мм.

Електрообладнання – 6 вольтове. 4^-ри фари встановлені на радіаторі та позаду кабіни.

ТТД  СТЗ-3 :

Потужність двигуна : 52 к.с. ;

максимальна швидкість : 20 км/г ;

запас ходу : 60 км ;

маса причепа : 7,3 т (максимально) ;

маса трактора : 5,1 т ;

довжина : 3,7 м ;

ширина : 1,87 м ;

висота : 2,2 м ;

кліренс : 338 мм.