Як відомо, перші поставки техніки і обладнання в рамках допомоги СРСР під час 2 Світової війни були британськими. У вересні 1941 року РСЧА отримала перші танки та іншу техніку і оснащення. Всього за роки війни із Великої Британії надійшли тисячі одиниць бойової та допоміжної техніки. У тому числі – бронетранспортери „Юніверсал Каррієр".

„Universal Carrier" – назва, що із 1940 року стала об’єднуючою для кількох варіантів транспортера створених компанією „Віккерс-Армстронг". Перша модель – Vickers-Armstrong D50 сконструйована у 1934 році на основі відомого сімейства танкеток „Carden Loyd". Протягом 1934 -1936 років було створено кілька варіантів бойового транспорту (Carrier), що призначалися для різних цілей застосування : „Medium Machine Gun Carrier", більш відомий як „Bren Carrier" і „Vickers Carrier" (транспортер кулеметів „Брен" та „Віккерс", відповідно), артилерійський трактор „Light Dragon Mark III", „Cavalry Carrier" для бронекавалерійських підрозділів, розвідувальний „Scout Carrier". Частина застосовувалася як навчальні. Пізніше з’явився „Boys Carrier" з протитанковою гвинтівкою „Бойс".

З початком 2 Світової війни транспортер модернізували і з 1940 року у війська постачається Universal Carrier. Основний варіант – Mark I, – озброювався кулеметами або ПТГ і застосовувався у піхотних і розвідувальних підрозділах, а Universal Carrier Mark II відрізнявся встановленим буксирним пристроєм. Крім уже названих зразків озброєння, транспортер мав крупнокаліберний „М2 Браунінг", інші кулемети, перевозив обслуги з реактивним гранатометом „РІАТ", мінометами різного калібру, вогнеметом.

У Великій Британії „Універсальний транспорт" з початком війни виготовляли не тільки фірма-розробник, а й британський підрозділ Ford Motor Company, Bedford Vehicles, Morris Motors та інші компанії. Всього до середини 1945 року у В. Британії було виготовлено більше 100 тисяч транспортерів різних варіацій. Британська армія застосовувала їх до 60^-их років, в тому числі і під час війни у Кореї.

Для потреб американської армії бронетранспортер у 1943-45 рр. виготовляла компанія „Форд", у Канаді – підрозділ „Форд Мотор Компані". Також Universal Carrier виробляли у Австралії та Новій Зеландії. Загальна кількість випущених невідома.

Трофейні „Транспорти" Вермахт застосовував у двох варіантах : Panzerjäger Bren 731(e) як транспортер і Fahrgestell 731(e) як тягач. Після війни у Європі транспортери певний час перебували на озброєнні у Швейцарії, Італії та інших країнах. Багато транспортерів застосовувалися ще довше арміями і недержавними формуваннями країн Азії та Океанії.

Червона Армія отримала 2560 одиниць. Застосовувалися вони як і в інших арміях – як піхотні транспортери, артилерійські тягачі, розвідувальні машини. Їх озброєння могло бути як британським (Брен, Бойс) так і доповнювалися кулеметами ДП або ДТ чи іншими зразками.

БТР Universal Carrier – гусеничний транспортний засіб з відкритим зверху бронекорпусом. У конструкції використано автомобільні агрегати.

Компонування – відділення управління (ВУ) – десантне відділення / відділення силової установки (ДВ/СУ). Корпус складається із основної нижньої частини і верхньої надбудови. Виготовлений із катаних стальних бронелистів різної товщини : 10 мм – лоб, 4 мм – днище, 7 мм – борти і корма. Всередині корпус поділено поперечною перегородкою. У передній частині розміщуються водій і командир машини або стрілець. Верхній лобовий лист має виступ перед стрільцем для розміщення зброї. Десантне відділення поділене на дві частини, встановленим поздовжньо двигуном. З кожного боку від двигуна встановлюються по 2 сидіння.

Озброєння. Британські зразки найчастіше мали два 7,71-мм кулемети Bren або Vickers. Один у лобовому листі корпусу перед командиром, другий – у десантному відділенні на стійці з можливістю кругового обстрілу. Протитанкова гвинтівка Boys встановлювалася замість кулемета у передній частині. Американські або канадські БТР мали кулемети „Браунінг" калібру 7,62 або 12,7 мм.

Двигун. Стандартний – 4-тактний карбюраторний, V-подібний 8-циліндровий „Форд". Також встановлювалися двигуни, що мали деякі відмінності. Охолодження двигуна рідинне. Паливні баки – два по 56 літрів.

Трансмісія з приводом на задній міст. Коробка передач має 4 передачі переднього ходу і 1 заднього. Поворот здійснювався за допомогою диференціалу або зміщення передніх пар опорних котків (і гусениці) в бік.

Ходова частина складається з металевих гусениць, передніх напрямних коліс, задніх ведучих коліс, по 3 опорних котки і по 1 підтримуючому ролику з одного боку. Задні опорні котки мають окрему підвіску з пружиною. Передні котки об’єднані у пару з балансирною підвіскою і пружиною. Балансир приєднується на одну вісь із підтримуючим роликом.

БТР Universal Carrier мав допоміжне обладнання і оснащення : фари і ліхтарі, буксирний пристрій для причепа, гаки і петлі у передній частині для транспортування самого тягача, пристрої для приєднання каністр, запасних котків і траків, троса, інструментів для обслуговування та шанцевого.

ТТД  Universal Carrier :

місткість : 1+4 ;

потужність двигуна : 65 – 95 к.с. ;

максимальна швидкість : 56 км/г ;

запас ходу : до 160 км ;

маса тягача : 4 т ;

довжина : 3,75 м ;

ширина : 2,1 м ;

висота : 1,6 м ;