Sonderkraftfahrzeug 2 Kleines Kettenkraftrad
Н і м е ч ч и н а
Замовлення на розробку „Кляйнес Кеттенкрафтрад" (малий гусеничний мотоцикл) у 1940 році отримала NSU Motorenwerke, відома в першу чергу як виробник мотоциклів. Також випускала велосипеди і автомобілі. Мотоцикл призначався в першу чергу для гірсько-єгерських і парашутно-десантних дивізій. У короткий термін замовлення було виконане. Того ж, 1940, року мотоцикл-тягач був прийнятий на озброєння і більше 100 штук було поставлено у війська. До кінця війни було виготовлено більше 9 тисяч Sonderkraftfahrzeug „Зондеркрафтфарцойґ" (особливий транспорт), більш відомих за індексом Sd.Kfz. 2. Повна назва – Kleines Kettenkraftrad Typ HK 101. Крім NSU мотоцикл виготовляла фірма Stoewer. Тягач застосовувався на всіх фронтах бойових дій. Переважно для транспортування легких артсистем : польових, протитанкових, зенітних гармат та мінометів. Також застосовували як тягач причепів і навіть літаків на аеродромах.
Крім основного варіанту були створені і виготовлялися версії для підрозділів зв’язку : Sd.Kfz. 2/1 – для транспортування і укладання польового телефонного кабелю та Sd.Kfz. 2/2 – відповідно, важкого кабелю. Також „НСУ" розробила варіант з місткістю 5 осіб, але на озброєння він не приймався.
До 1948-49 років „НСУ Моторенверке" виготовляла тягач у комерційних цілях.
Головні конструктори – Евальд Праксл (Ewald Praxl) та Ернст Шмідт (Ernst Schmidt).
Sd.Kfz. 2 створений за напівгусеничною схемою з управлінням мотоциклетного типу. Основа конструкції – встановлений на гусеничне шасі відкритий корпус з виступаючим вперед колесом. У корпусі розміщено двигун, механізми трансмісії, паливні баки, сидіння водія і обслуги та інші вузли.
Двигун аналогічний автомобільному Опель „Олімпія" – Olimpia 38 : рядний 4-циліндровий, карбюраторний, рідинного охолодження. Встановлений двигун посередині корпусу, закритий капотом. У передній частині встановлені решітки для охолодження. Паливні баки об’ємом 42 літри розміщені на надгусеничних полицях.
Трансмісія з приводом на передні колеса. Коробка переміни передач має 3 ступені переднього ходу. Встановлена у передній частині корпусу.
Ходова частина складається з передніх ведучих коліс, опорних котків (4 з кожного боку) і напрямних лінивців. Котки мають шахове розташування. Гусениця гумово-металева, шириною 170 мм. Переднє колесо встановлене у вилці. У другій половині випуску тягача встановлювалася вилка з гідравлічними амортизаторами. Управління за напрямом руху здійснювалося по-мотоциклетному. Також, завдяки встановленому диференціалу, можна було пригальмовувати одну з гусениць. Коробка передач має ручний важіль.
Водій знаходиться у передній частині корпусу. Сидіння мотоциклетне, розміщене над КПП. У задній частині корпусу, за двигуном, встановлені сидіння для обслуги.
До заднього борту корпусу прикріплений буксирний пристрій. Тягач обладнувався тримачами для шанцевого інструменту, додаткових каністр тощо.
ТТД Sd.Kfz. 2 :
місткість : 1+2 ;
потужність двигуна : 36 к.с. ;
максимальна швидкість : 40 – 70 км/г ;
запас ходу : 260 км ;
маса вантажу : 0,3 – 0,5 т ;
маса причепа : до 3 т ;
маса тягача : 1,7 т (повна) ;
довжина : 3,0 м ;
ширина : 1,0 м ;
висота : 1,2 м ;
кліренс : 230 мм.
| 
