Народився майбутній герой у селищі Алупка поблизу Ялти 25 жовтня 1920 року. Навчався Амет-Хан у місцевій школі. Закінчивши 7 класів, у 1937 році вступив до Сімферопольського училища фабрично-заводського навчання залізничного напряму. Після його закінчення Амет-Хан працює у паровозному депо Сімферополя слюсарем. Одночасно навчається у аероклубі, а 1939 року вступає до 1 Качинської військової авіаційної школи.
Після прискореного курсу, у 1940 році молодший лейтенант Амет-Хан Султан починає військову службу в 4 винищувальному авіаційному полку Одеського військового округу. У 4 ВАП він літає на І-15 та І-153.
Перший бойовий виліт пілот здійснив уже 22 червня. У перші дні війни робить по 5-6 бойових вильотів. До грудня Амет-Хан захищає небо Молдови та півдня України, Ростов-на-Дону. Біпланом И-153 наносить удари по комунікаціях противника. Здійснює багато вильотів на розвідку. У жовтні його призначено командиром ланки. А у листопаді Амет-Хан Султан отримав першу нагороду – орден Червоної Зірки. Пілот-винищувач, але за штурмові та розвідувальні польоти.
З грудня 1941 року льотчик разом з однополчанами – у тилу. Проводиться переформування і навчання на британському винищувачі „Hawker Hurricane". На початку 1942 року – полк у підпорядкуванні протиповітряної оборони міста Ярославль. 31 травня Амет-Хан Султан здійснив свій, чи не найвідоміший, подвиг. Це був і його перший збитий ворожий літак. Проводячи повітряний бій і витративши боєзапас, своїм „Харрікейном" таранив німецький Юнкерс-88. Як пише частина видань, винищувач застряг у бомбардувальнику і пілот з силою вибирався з кабіни, щоб відкрити парашут. Приземлившись на нейтральній смузі, льотчик міг потрапити у полон. Але радянська піхота проявила активність. Під час повітряного бою Амет-Хан отримав поранення (чи від кулі, чи під час удару), тому деякий час провів у госпіталі. За цей подвиг Амет-Хана Султана нагороджено орденом Леніна.
Влітку 1942 року лейтенант 4 ВАП освоює винищувач Як-7 і воює в небі над Воронежем. Він збільшує свій бойовий рахунок. Тільки у липні збито 13 літаків. Тепер уже – 11 винищувачів Месершміт-109, 1 Хейнкель-113 і пікірувальник Юнкерс-87.
4 винищувальний авіаполк входить у склад 8 Повітряної армії і переміщується на південь. Там, у небі Сталінграда Амет-Хан б’ється як лев. Саме „повітряним левом" називали його у 8 ПА. А однополчани – Амєтка. По нанесеному на фюзеляж символу орла впізнавав героя ворог. Збільшувалася не тільки кількість збитих ворожих літаків, а й нагороди.
У небі над Волгою Амет-Хан літав на чолі ескадрильї 9 гвардійського ВАП, сформованого з льотчиків-асів. Пілоти освоїли винищувач Як-1. У цьому полку Амет-Хан пройде до Перемоги. Над Сталінградом старший лейтенант Амет-Хан Султан під час одного бою був збитий. До завершення Сталінградської битви пілот мав уже не менше 27 збитих літаків противника. Капітан Амет-Хан Султан часто проводить „вільне полювання". Так вже сталося, що під час відступу 1941 року Амет-Хан захищав південне небо. Під час наступу 1943-44 років – його бойовий шлях проліг цим же маршрутом. Сталінград, Ростов-на-Дону, Донбас, небо Дніпра і рідного Криму, Миколаїв, Одеса, Севастополь. З серпня 1943 року Амет-Хан літає на P-39 Airacobra. Веденим пілотом в радянського аса майже завжди (з осені 1942 до осені 1944 року) був Іван Борисов.
Навесні 1944 року Амет-Хан провів „дуель за викликом" (у якій переміг) з німецьким асом на рахунку якого було близько 50 перемог. Досвід перших днів війни також повторювався. Амет-Хан часто водив свою ескадрилью на штурмовку наземних цілей. На його рахунку паровози, ешелони з танками та іншим вантажем, артилерійські батареї та інші цілі.
Під час одного з вільних полювань пілот помітив аеродром німецьких розвідувальних літаків FW-189 відомих нам як „рама". Повернувшись на свій аеродром, підняв усі 6 літаків своєї ескадрильї і повів їх на штурм. 9 розвідників „ФВ-189" було знищено на землі.
Ще один успіх – змушення до посадки німецького зв’язкового літака Fi-156 Storch. За одними даними – особисто Амет-Ханом у парі з Борисовим ; за іншими – по його команді пілотами ескадрильї. А перегонку літака у тил разом з полоненим пілотом і документами здійснив особисто комеск.
У серпні 1943 року ас отримав звання Героя Радянського Союзу.
Влітку 1944 року 9 Гв.ВА полк відводиться в тил для перенавчання на радянські винищувачі Ла-7. У цей час проходять зміни і в особистому житті Амет-Хана. Він одружується з Фаїною Максимівною Данильченко.
Після навчання і відпочинку Амет-Хан у складі полку прибуває на фронт. Але тепер він воює у небі Прибалтики, а потім Прусії та Німеччини. Частину боїв проводить над морем. Останній збитий літак – 29 квітня 1945 року в районі аеродрому Темпельхоф. Майор Амет-Хан Султан війну закінчив помічником командира полку.
За роки війни пілот здійснив 603 бойові вильоти, провів 150 повітряних боїв. Серед збитих літаків противника : винищувачі Ме-109, Ме-110, ФВ-190, Хе-113, бомбардувальники Ю-87, Ю-88, Хе-111, транспортники Ю-52. Загальна кількість 30-33 (за даними різних досліджень) ; у групі – 19.
У останні дні війни було подано документи на присвоєння йому вдруге звання Героя Радянського Союзу. Нагородження відбулося 29 червня 1945 року. Крім „Золотих зірок" Амет-Хан Султан за роки війни має 15 нагород : 3 ордени Леніна (один з них при присвоєнні звання ГРС), 4 Червоного Прапора, ордени Олександра Невського, Вітчизняної війни 1 ст., Червона Зірка ; медалі : „За оборону Сталінграда", „За взяття Кенінсберга", За взяття Берліна", „За перемогу над Німеччиною".
Ще одна сторінка у житті – фронтові зустрічі з пілотами французького полку „Нормандія- Німан", які мали і післявоєнне продовження. Але відмова Амет-Хана змінити свою національність зачинила перед ним право пересікати кордон. У Франції ім’я пілота відоме і нині. На одній з вулиць Парижа встановлено пам’ятник радянському асу – бойовому побратиму в боротьбі з фашизмом.
Після визволення Криму, Амет-Хану вдалося відвідати батьків у Алупці. У цей час проводилася депортація кримських татарів. Його брата було заарештовано, а матір мали виселити. Клопотанням командарма Хрюкіна, Амет-Хану вдалося вберегти матір і він до кінця війни поселив батьків на Кубані у батьків Т.Т. Хрюкіна. Під час „хрущовської відлиги" разом з товаришами та делегацією кримських татар Амет-Хан подає запити про реабілітацію свого народу. Але це сталося лише у 1989 році.
Після війни за наказом Верховного Головнокомандувача Й. Сталіна пілоти-аси були направлені на навчання. Півроку Амет-Хан Султан слухач Академії ВПС. Але не в його характері було сидіти за партою. Та й відбивався брак попередньої освіти. На початку 1946 року майор пише рапорт про відрахування з навчання. Прохання невдовзі було задовільнене.
Але цивільне життя не дало фронтовику навіть роботи. Анкетний запис „кримський татарин" відлякував не тільки на підприємствах, а й у цивільній авіації. Деякий час Амет-Хан разом з сім’єю не має ні житла, ні грошей. Спочатку живуть у Криму, у батьків Амета. Потім залишають сина на виховання Насібі та Султану. Знімають житло в Москві, де дружина отримала роботу. Тут Амет-Хан випадково зустрів бойового побратима В. Лавріненкова. Клопотанням однополчан, колишнього командуючого 8 ПА Т.Т. Хрюкіна і Олександра Покришкіна Амет-Хан Султан стає пілотом-випробувачем Льотно-дослідницького інституту в місті Жуковське (рос.: Жуковское).
У лютому 1947 року почався новий період життя колишнього фронтовика. За короткий час він стає асом і у випробувальній роботі. Протягом 25 років Амет-Хан Султан випробував 107 типів літаків, інших літальних апаратів та різних механізмів. За кілька років він став пілотом-випробувачем 1 класу. Амет-Хан єдиний з радянських льотчиків-випробувачів, який освоїв більше 50 літаків.
Радянська авіація вступала у реактивну еру. Амет-Хан випробовує винищувачі та бомбардувальники різних конструкторських бюро, серед них – перші всепогодні винищувачі-перехоплювачі. Крім введення у стрій літаків, пілот працює над випробуванням різного обладнання. Створену систему дозаправляння літаків у польоті разом з іншими льотчиками вводить у життя і Амет-Хан Султан. Також він випробовує системи аварійного катапультування з різних літаків. Космонавти Радянського Союзу також завдячують випробувачу за сумісну роботу над освоєнням обладнання з тренування у невагомості, спускного апарату та інших необхідних механізмів.
Введення на озброєння крилатих ракет значною мірою пов’язана з діяльністю Амет-Хана. Йому належить першість у випробуванні ракети КС-1 : перший зліт із землі на пілотованому аналогу, старт у повітрі з літака носія. Неодноразово льотчик випробувач потрапляв у нештатні ситуації. Часто успіх роботи, життя друзів залежали від професіоналізму Амет-Хана Султана, його характеру і фронтового досвіду. Така ситуація трапилася при випробуванні катапульти, коли піропатрон вибухнув у кабіні, пошкодивши паливну та інші системи і напарник не міг вибратися з літака. Із залитими пальним кабінами, Амет посадив літак на аеродромі. При одному з випробувань КС-1, ракета від’єдналася від носія завчасно, без запущеного двигуна. Замість катапультування, Амет-Хан проводить запуск двигуна, що вдалося на надто малій висоті. Але дослідна конструкція була врятована. За цей подвиг пілот мав отримати звання Героя Радянського Союзу (втретє). Але знову завадила національність. Тому Амет-Хан Султан за роботу над важливим державним завданням і виявлену при цьому мужність був удостоєний Сталінської (Державної) премії. У 1957 році Амет-Хану Султану присвоєно чергове військове звання підполковник авіації.
Двічі Герой Радянського Союзу, льотчик-випробувач підполковник Амет-Хан Султан загинув 1 лютого 1971 року разом з екіпажем літака-лабораторії Ту-16ЛЛ. Проводився черговий випробувальний політ з підвішеним до літака новим дослідним двигуном. Точна причина аварії невідома. У польоті двигун вибухнув.
За час роботи у ЛДІ Амет-Хан Султан був нагороджений орденом Червоного Прапора, орденом „Знак Пошани", медаллю „За військову доблесть". 23 вересня 1961 року Амет-Хану Султану присвоєно звання „Заслужений льотчик-випробувач СРСР".
Ім’я Амет-Хана Султана носять вулиці, площі у Алупці, Києві, Сімферополі, містах Дагестану, у Ярославлі, Жуковському, в Парижі та інших містах ; аеропорт у Махачкалі, мікрорайон у Саках. У цих містах та інших встановлені пам’ятники Амет-Хану або меморіальні таблички про перебування, роботу чи службу героя. Його ім’ям названа мала планета Сонячної системи, відкрита Кримською обсерваторією. На початку 2013 року кримсько-татарський телеканал ATR презентував художній фільм „Хайтарма" про депортацію свого народу у 1944 році. Головний герой – Амет-Хан Султан. Також знято кілька короткометражних документальних кінофільмів про людину-легенду.
