13.12.1901 – 15.04.1944 Народився Ватутін (рос.: Ватутин Николай Фёдорович) у селі Чепухіно поблизу
м. Валуйки (Бєлгородська обл.). Навчався у церковно-приходській школі та
училищах до 1917 року.
У 1920 році був призваний у Червону армію. 1922 року він закінчує
Полтавську піхотну школу. До 1926 року служив у 23 Харківській дивізії командиром
відділення, взводу, помічником командира роти. Одночасно закінчує Київську Вищу
військову школу. До 1929 року – командир роти і начальник полкової школи. У
1929-34рр. – навчання у московській Військовій академії ім. Фрунзе. 1937 року
Ватутін закінчив Академію Генерального штабу.
З 1929 року по 1937 проходить службу на різних штабних посадах у різних
округах. Після закінчення академії ГШ комбриг Ватутін призначається заступником
начштабу Київського ОВО. У 1938р. – начальник штабу КОВО. 17.02.1939р. присвоюється
звання комдив, а 04.11.1939 – комкор. З 1940 року генерал-лейтенант, начальник
оперуправління Генштабу, а 13.02. 1941 року – заступник начальника Генштабу.
З 30 червня 1941 р. на фронті. Ватутін очолює оперативну групу для
взаємодії фронтів, що обороняються на Ленінградському та Московському
напрямках. З липня 1941 до травня 42 – начальник штабу Північно-Західного
Фронту.
14 липня 1942 генерал-лейтенант Ватутін призначений командуючим військами
Воронезького фронту. З жовтня 1942 до березня 1943р. командує Південно-Західним
фронтом, а потім – знову Воронезьким, вже у званні генерала армії (13.02.1942).
З березня 1943 року Воронезький фронт готується до наступу. У період
Курської битви війська фронту на чолі з Ватутіним проводять стратегічну
оборону, контрнаступ і вступають у Бєлгородсько-Харківську наступальну
операцію, яка продовжується Сумсько-Прилуцькою і звільняють частину
Лівобережної України. У кінці вересня М.Ф. Ватутін проводить Дніпровську
операцію.
20 вересня 1943р. фронт перейменовано у 1-ий Український і
переходить до звільнення Києва. Протягом листопада-грудня Ватутін проводить
Київську наступальну і оборонну битви. З початком 1944 року – правобережні
операції.
29 лютого 1944 року в районі міста Рівне група
командування потрапила під обстріл партизанів західної України. Генерал Ватутін
отримав поранення і втратив багато крові. Лікування проходило у Києві. Але
лікарі не змогли зберегти життя полководця. 15 квітня генерал помер. Посмертно
Ватутіну присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
| 