Для закріплення успіху військами цих фронтів з 3 по 30 серпня проводилася Бєлгородсько-Харківська наступальна операція. 5 серпня звільнено Бєлгород. 11 серпня війська Воронезького фронту перерізали залізницю Харків-Полтава.

23 серпня звільнено Харків. 25 серпня 1943 року вважається останнім днем Курської битви.

Почато наступний період у Другій світовій війні – завершення визволення захопленої ворогом території СРСР. Одна з найважливіших битв цього періоду – Битва за Дніпро, яка розпочата саме після Курської. Головні завдання – звільнення Донбасу, Лівобережної України, форсування Дніпра, визволення Києва.

Перший етап Битви за Дніпро – стратегічні операції на широкому фронті від Великих Лук до Азовського моря, завданням яких було закріпити і розвинути успіх Сталінградської і Курської битв. У цих операціях діяли фронти : Калінінський, Західний, Брянський, Центральний, Воронезький, Степовий, Південно-Західний, Південний.

Однією з операцій – Чернігівсько-Полтавська наступальна стратегічна операція, яка тривала від 26 серпня до 30 вересня. Стратегічна операція складалась з трьох фронтових : Чернігівсько-Прип’ятської, Сумсько-Прилуцької і Полтавсько-Кременчуцької. Координацію дій фронтів здійснював представник Ставки Верховного Командування Маршал Радянського Союзу Георгій Жуков. Ширина фронту бойових дій складала близько 600 кілометрів, глибина наступу – до 300 км.

Чернігівсько-Прип’ятська операція проводилась військами Центрального фронту під командуванням генерала армії Костянтина Рокосовського. Війська фронту діяли най північніше на правому фланзі стратегічної операції і за час операції

вийшли до берегів Дніпра від Гомеля до гирла Десни. Звільнено Стародуб, Гомель, Глухів, Шостку, Конотоп, Новгород-Сіверський, Чернігів. Захоплено плацдарми на правому березі Дніпра північніше Києва.

Полтавсько-Кременчуцька операція проводилась на лівому фланзі військами Степового фронту очолюваного генералом армії Іваном Конєвим. Завданням фронту було звільнення частини Полтавщини і вихід до Дніпра на протязі від Черкас до Кременчука. Основні сили були направлені на взяття Полтави, для оборони якої противник створив у сильну опорну лінію. В результаті операції звільнено Полтаву (23 вересня), Кременчук (29 вересня). Захоплено плацдарми на правому березі Дніпра у районі Кременчука.

Сумсько-Прилуцька фронтова операція проводилась у центрі наступу військами Воронезького фронту під командуванням генерала армії Миколи Ватутіна. Операція розпочалась у міжріччі Сейму і Ворскли. Військами фронту звільнено Суми, Охтирку, Ромни, Гадяч, Зіньків, Лохвицю, Пирятин, Прилуки. На правобережжі Дніпра захоплено плацдарми в районах Ржищів – Великий Букрин.

Активний спротив військами противника проводився до середини вересня. Німецькому командуванню стало зрозуміло, що затримати наступаючі війська не вдасться.