12 квітня людство відзначає день космонавтики. 4 жовтня 1957 року в Космос стартував штучний супутник Землі, а 12 квітня 1961 року – перший землянин Юрій Гагарін здійснив політ за межі планети Земля. Цьому передувала робота кількох десятків років багатьох тисяч людей. Вклад нашого народу в розвиток космічної техніки значний. Слід згадати перших українських теоретиків космічних польотів : Миколу Кибальчича, Олександра Шаргея-Кондратюка.

З чернігівського містечка Короп в середині 19 століття з’явився на світ Микола Кибальчич – автор першого у світі проекту космічного корабля. Петербурзький студент-революціонер вивчає вибухові речовини і майструє терористичні знаряддя. Заарештований царськими жандармами і позбавлений волі, за гратами, засуджений до страти, він творить теорію міжпланетних перельотів. У своєму проекті М. Кибальчич пропонує використати реактивний двигун. Теоретично доводить, що він може літати в безповітряному просторі.

Серед першопрохідців космонавтики гідне місце займає і наш земляк-полтавець Юрій Кондратюк (Олександр Шаргей). Його теорію польоту застосували американські астронавти для польоту на Місяць.

Люди, які створили техніку, що вивела людину в Космос, теж походять з України. Це відомий всьому світу Головний конструктор Сергій Павлович Корольов, Валентин Глушко, Михайло Кузьмович Янгель, Володимир Миколайович Челомей.

Валентин Глушко (1908-89 рр..) народився в Одесі. З шкільних років почав цікавитися технікою, космонавтикою і присвятив цьому все життя. Він конструктор першого у світі електротермічного двигуна. Під його керівництвом створені рідинні реактивні двигуни, що вивели в Космос перший штучний супутник Землі і застосовуються і в 3 тисячолітті.

Михайло Янгель народився 25 жовтня 1911 року в далекому сибірському селі Зирянове на Іркутщині в родині засланого на каторгу бунтаря і вихідця з Чернігівщини Лаврентія Янгеля, що був йому дідом. У 1920^-ті роки, ще зовсім юним, Михайло переїздить до Москви. Там він працює і навчається у Московському авіаційному інституті. Перше місце роботи – конструкторське бюро Полікарпова. В роки війни Янгель працює на кількох авіаційних заводах, забезпечуючи безперервне виробництво літаків для фронту. Потім – робота разом з Сергієм Корольовим над створенням ракетної техніки. Влітку 1954 року Михайло Янгель переїжджає на Україну, в Дніпропетровськ. Сюди його призначили Головним конструктором автомобільного заводу. Але він мав завдання перепрофілювати завод на випуск ракетної техніки, очоливши й нове конструкторське бюро. У наш, час це відомі всім завод „Південмаш" та КБ „Південне".

Сергій Корольов. Народився він 1907 року в Житомирі у сім’ї вчителя російської мови Павла Корольова. Через рік батьки розлучилися і хлопчик разом з мамою переїхав на Чернігівщину в місто Ніжин. Згодом мати виходить заміж і з 1916 року сім’я проживає в Одесі. Там Сергій починає навчання в гімназії. Але починається громадянска війна і освіту він отримує вдома.

1924 року 17-річний Сергій Корольов вступає на навчання до Київського Політехнічного інституту. В анкеті для студентів він записав себе українцем. Через два роки авіаційне відділення київської політехніки закривається. Студент Корольов переводиться до Московського Вищого Технічного Училища. Вивчає інженерну справу і власноруч будує планери та літає на них.

У 1930 році Сергій Корольов отримує диплом і разом з Ф. Цандером, Тихонравовим і Побєдоносцевим створює Групу вивчення реактивного руху (ГІРД). Через три роки злітають перші ракети ГІРД-09 і ГІРД-Х. Над групою пильнує НКВС і група переходить в  ТСААвіахім під опіку військових. А звідти – у новостворений Реактивний НДІ. У 26 років Корольову присвоюють звання дивізійного інженера, що відповідало званню генерала. Маршал Тухачевський схвалює роботи по створенню ракет.

Але наближався трагічний період репресій. Коли в 1938 році арештували В. Глушка, Сергій Павлович сказав, що він не може повірити нібито Глушко – ворог народу. За кілька днів забрали і його. Після 15-хвилинного суду, вирок – 10 років ув’язнення. З 1940 року конструктор працює в закритому КБ Туполєва, потім – Лавочкіна. 27 червня 1944 року Сергій Корольов був достроково звільнений із зняттям судимості. Розпочинає свою головну діяльність зі створення ракет. Після перемоги над фашизмом, він їде до Німеччини і вивчає документи німецьких ракетних КБ.

18 жовтня 1947 року з полігону Капустин Яр здійснено перший запуск ракети  Р-1 ; невдовзі – Р-2. Роботи тривали. Р-5М на початку 1956 року доставила ядерний боєзапас в задану точку на 1200 км від місця запуску. Р-7 стала першою міжконтинентальною ракетою. Потім була Р-9. Роботи по створенню бойових ракет прийняло КБ М. Янгеля. Корольов працює над ракетою Р-7, переобладнуючи її для інших цілей.

А в глухих казахських степах в неймовірних труднощах створюється секретний об’єкт під назвою „Тайга". Тільки для будівництва одного стартового майданчика, потрібно було вийняти близько 1.000.000 кубометрів ґрунту і укласти  30.000м³ бетону. Через чотири місяці майданчик здали під монтаж обладнання.

4 жовтня 1957 року стало світовою сенсацією. Витвір людського розуму і рук „Космос-1" став першим штучним супутником Землі. За ним – інші, більш досконалі. А через три з половиною роки з висоти космічного польоту поглянув на нашу планету перший землянин Юрій Гагарін.