Ручная граната дистанционная – 5

С Р С Р

У 1954 році на озброєння Радянської армії прийнято новий зразок – Ручная граната дистанционная – 5. У конструкції враховано досвід застосування гранат в роки 2 Світової війни. ГАУ присвоєно гранаті індекс – 57-Г-717.

РГД-5 стала основною наступальною гранатою ЗС СРСР, замінивши у виробництві РГ-42. Проте, ще довгий час застосовувалася разом з нею. У 1980^-ті роки на озброєння були прийняті гранати РГН та РГО але вони були як доповнення до РГД-5 та оборонної Ф-1. Після розпаду СРСР РГД-5 залишилася також єдиною наступальною у російській армії, українській та в більшості колишніх республік. Крім того, гранату масово постачали до різних країн. А в багатьох з них було налагоджене власне виробництво, що продовжується й зараз. У Російській Федерації виготовлення РГД-5 проводять можливо й зараз.

„Ручна граната дистанційна – 5“ – наступальна осколкова. У порівнянні з гранатою РГ-42 має меншу масу, габарити і більш зручну форму. Потужність РГД-5 було зменшено навмисне. Бо осколки РГ-42 могли вражати бійця, що провів метання, у наступі. Зменшення маси і, відповідно, підвищення дальності кидка сприяли безпеці.

РГД-5 складається з корпусу та запалу дистанційної дії УЗРГМ або УЗРГМ-2. Для збільшення кількості осколків застосовано внутрішні додаткові вставки.

Корпус овальної форми складається з верхньої (ковпак) і нижньої (піддон) частин, виготовлених з стального листа товщиною 0,6 мм. До ковпака приєднується трубка запалу. Ковпак і піддон між собою з’єднані вальцюванням.

Осколкові елементи виготовлено з сталі товщиною 1 мм і встановлені в середину корпусу. Складаються з вкладки піддона та вкладки ковпака.

Заряд вибухової речовини – 110 г тротилу.

Перші партії гранат РГД-5 оснащувалися запалами УЗРГ, який був невдовзі модернізований. Гранату почали оснащувати запалами УЗРГМ. А пізніше – УЗРГМ-2.

Запал дистанційного типу із механізмом ініціювання ударного типу. граната зберігається без запалу, а отвір закрито пробкою. Перед застосування пробка вигвинчується, і замість неї встановлюється запал.

Перед метанням витягують запобіжну чеку за кільце, утримуючи запобіжний важіль, притиснутим до корпусу гранати. У потрібний момент проводиться кидок. Час горіння уповільнювача становить 3,2 – 4,2 с.

Дальність розлітання осколків – 20 метрів. Лише деякі можуть пролітати далі. Радіус ефективного ураження становить кілька метрів.

Діаметр корпусу гранати становить 58 мм. Повна висота гранати становить 121 мм, а корпусу – 76 мм. Маса РГД-5 – 310 г.