Каталог статей

Головна » Статті » ЗБРОЯ ПІХОТИ » бронебійні гвинтівки

ПТРД-41

Противотанковое ружьё Дегтярёва - 41

С Р СР

Перші дні на радянсько-німецькому фронті показали, що в оборонних боях піхоті вкрай необхідна легка бронебійна зброя. З різних причин до створення протитанкових гвинтівок приступили через кілька тижнів після нападу Німеччини. На цей час Шолохов запропонував виготовляти копію „Т-Ґев. 1918 Маузер“, а Рукавішніков – оновлену версію ПТРР-39. На початку липня, як відзначають радянські джерела, конструктори Дєгтярьов і Сімонов отримали завдання на створення бронебійних рушниць (за радянсько-російською термінологією – ружьё) і на створення їх зброярі витратили 22 дні.

Але і тут не обійшлося без „міфів“. Спершу Василь Олексійович Дєгтярьов запропонував на розгляд комісії два зразки магазинних гвинтівок : з верхнім розташуванням і нижнім магазину. Обидва зразки не задовольняли вимог завдання. Через деякий час з’явилася 1-зарядна бронебійна рушниця, яку прийняли на озброєння і після деяких вдосконалень запустили у серійне виробництво.

На озброєння зразок прийнято 29 серпня 1941 року як „Противотанковое ружьё системы Дегтярёва образца 1941 г. (ПТРД-41)“. Одночасно з ним прийнято на озброєння і зразок Сімонова – ПТРС-41. „Бронебійка“ Дєгтярьова виявилася технологічно простішою і для того щоб швидше надати фронту більше одиниць такої зброї, у виробництво запустили ПТРД. Пізніше перевагу надали ПТРС-41, головною перевагою якої була підвищена швидкострільність.

Серійний випуск ПТРД-41 розпочато восени 1941 року. Кількість виготовлених до кінця року різні джерела називають по-різному : від кількох сотень до 17 тисяч. Перша партія в листопаді 1941 року була направлена в діючу армію на оборону Москви. Протягом 1942 року вироблено 184800 одиниць. Повне завершення випуску ПТРД-41 зробили у кінці 1944 року. Виготовляв „бронебійки“ Ковровський завод (до листопада 1943 р.), а потім Іжевський № 74 (до липня 1943 р.) та Златоустівський № 385 (до грудня 1944 р.). Всього випущено 281.111 екземплярів.

Спершу ПТР поступали на озброєння сформованих протитанкових рот у стрілецьких полках. Потім у кожному стрілецькому батальйоні сформували протитанковий взвод, ввели протитанкові підрозділи у винищувально-протитанкові артилерійські полки (ВПТАП) і бригади, кавалерійські, танкові, артилерійські, механізовані та інші частини.

Крім прямого призначення, ПТРД застосовувалися для боротьби з різною технікою, в тому числі з паровозами, ДОТами (довготривала оборонна точка), ДЗОТами і, навіть, з літаками. Про це особливо наголошувалося у „Наставлении по стрелковому делу. ПТРС, ПТРД. 1944“.

Під час війни частина ПТР була передана підрозділам іноземних армій, створених у РСЧА. У Вермахті трофейні ПТРД були поставлені на озброєння з назвою „Panzerbüchse 783(r)“.

Після війни у ЗС СРСР „бронебійки“ вилучалися з підрозділів. Частина їх складувалася, а частина була передана дружнім арміям. Відомо масове застосування під час війни у Кореї 1950-53 рр.

2014 року застосування ПТРД-41 зафіксовано у терористичних організаціях Донбасу.

ПТРД-41 на бойовій позиції проросійських сил

Сухопутні війська та Національна гвардія України також застосовує ПТРД-41. Це добра зброя для боротьби з легкоброньованою технікою, вогневими точками та іншими цілями противника.

„Протитанкова рушниця Дєгтярьова - 41“ – однозарядна, з автоматичним відкриванням затвору та екстрагуванням гільзи. Заряджання проводиться вручну.

Патрон – 14,5×114 М-41/44.

Бронебійна гвинтівка Дєгтярьова складається із стволу, ствольної коробки, затвору, спускового механізму, прикладу з копіром та амортизатором, прицілу, сошки.

Затвор поздовжньо-ковзний з поворотом для замикання. За формою затвор циліндричний. Патрон вкладається у ствольну коробку вручну. Замикання патронника здійснюється з’єднання двох бойових виступів затвору з уступами ствольної коробки. Через увесь затвор проходить ударник, який у задній частині виходить назовні у формі напівкільця. Кільце служить для ручного зведення ударника або зняття його з бойового зведення при знаходженні патрона в патроннику. Бойова пружина циліндрична, знаходиться довкола ударника. Її зведення проходить під час досилання патрону в патронник і замикання патронника.

Під час пострілу ствол і ствольна коробка із затвором силою відбою відходять назад. Ручка затвору досягає копіру (відкрито прилаштованої пластини на прикладі) і ковзає по ньому вгору, виводячи бойові упори затвору з уступів ствольної коробки. Під час сумісного відходу стискається пружина-амортизатор у трубці прикладу. Після того як затворна ручка омине пластину-копір і затвор роз’єднається із ствольною коробкою, амортизатор повертає вперед ствольну коробку і ствол. Затвор відходить назад за інерцією, а гільза екстрагується. Для наступного пострілу слід вкласти новий патрон і дослати вперед затвор та повернути ручку.

Спусковий механізм ударниковий, розміщений у спусковій коробці, приєднаній до трубки прикладу і розміщеній знизу ствольної коробки. До спускової коробки приєднано трубку на яку надягається трубка прикладу. Між ними встановлена пружина, яка служить для амортизації під час пострілу та повернення рухомих вузлів вперед.

Ствол відкритий. На його казенну частину приєднано короткий кожух, який служить для з’єднання стволу з ствольною коробкою за допомогою різьби, для встановлення основи прицілу. Канал стволу має 8 нарізів кроком 420 мм. Довжина нарізної частини – 1223 мм. Ствол обладнано дульним гальмом, яке прикручується до стволу різьбовим з’єднанням.

Прицільні пристосування зміщено вліво. Мушка може регулюватися для пристрілювання. Цілик має два положення : на дальність 400 м і на дальність більшу за 400 метрів. У перших випусках цілик піднімався і опускався. У пізніших – прокручувався на вісі. Дальність дійсного вогню по танках становить 300 метрів. На цій віддалі куля пробиває 35-мм броню.

Ручка управління складається з стальної основи та дерев’яних боковин. Сошка приєднується до стволу за допомогою основи.

Приклад складається з двох телескопічних трубок і пружини та затильника з подушкою і дерев’яною опорою. До трубки прикладу приєднано основу для опори щоки.

На стволі закріплено ручку для перенесення.

Патрони зберігаються і переносяться на полі бою в брезентових сумках. Для обслуговування у комплект ПТРД-41 входить розбірний шомпол, протирки, мастильниці, ключі та інше приладдя.