Противотанковое ружьё Симонова - 41

С Р С Р

На початку липня 1941 року конструктори Ковровського збройного заводу В. Дєгтярьов та С. Сімонов отримали завдання на створення піхотної бронебійної зброї – протитанкових рушниць (рад. термін : ружьё). Через кілька тижнів зброярі надали свої розробки для випробувань. Після винесених комісією висновків зразки відправлено на доопрацювання, а потім на державні випробування. Фронт потребував негайно таку зброю. Піхота Червоної Армії на той час не мала легкого протитанкового озброєння. Тому ще до завершення випробовувань, розробки Сімонова та Дєгтярьова були одночасно прийняті на озброєння. Проте випуск зразка Сімонова було відкладено в зв’язку з тим, що ПТРС була багатозарядною, з механізмом автоматики і для її виготовлення необхідно затрачувати більше часу та матеріалів у порівнянні з ПТРД. Проте, починаючи з 1942 року ПТР Сімонова запустили у масове виробництво, яке продовжувалося до кінця війни.

Сергій Гаврилович Сімонов (рос.: Сергей Гаврилович Симонов) відомий за довоєнною розробкою першої, прийнятої на озброєння автоматичної гвинтівки АВС-36. Потім він приймав участь у конкурсі зі створення напівавтоматичної гвинтівки але перевагу отримала СВТ-38/-40.

На основі конструкції дослідної „самозарядки“ і була розроблена протитанкова гвинтівка, прийнята на озброєння 29 серпня 1941 року як „Противотанковое ружьё обр. 1941 г. системы Симонова (ПТРС-41)“. Зразок отримав індекс ГАУ – 56-В-562.

Випускати ПТРС-41 повинні були на Тульському збройному заводі (ТОЗ). Але завод евакуювали до Саратова. Можливо це одна з причин, що у 1941 році випущено лише 77 одиниць ПТРС. Надалі випуск було розгорнуто і в 1942 році виготовили 63308 штук. А всього – більше 190 тисяч.

ПТРС-41, як і ПТРД, поступали на оснащення протитанкових рот і взводів піхоти, механізованих, кавалерійських, танкових та інших підрозділів. Передавалися польським та чехословацьким з’єднанням. Застосовувалися для протитанкової оборони, боротьби з довготривалими оборонними точками та іншими цілями. Обслуга ПТР складалася з двох бійців.

Німецькі війська трофейні ПТРС-41 приймали на озброєння з індексом „Panzerbüchse 784(r)“.

Після війни ПТР поступово передавалися з підрозділів на склади. Частину „бронебійок“ передали арміям, що створювалися в країнах, визволених радянськими військами від фашизму, а згодом і до інших країн. Масове застосування відмічено під час Корейської війни.

Про застосування ПТРС на протязі більше ніж півстоліття інформація відсутня. А влітку 2014 року ПТРС-41 застосували на сході України найманці Російської Федерації. Сповіщалося про їх масове застосування.

ПТРС-41 серед трофеїв українських спецпідрозділів

Протитанкова гвинтівка ПТРС-41 – напівавтоматичний, нарізний зразок. Обслуга складається з двох бійців – навідника і його помічника.

Боєприпасами слугують патрони 14,5×114 М-41/44 з різними типами куль.

Принцип роботи автоматики – ВПГ. Механізм газовідведення розміщено над стволом. Газова камера має регулятор з трьома положеннями. Шток газового поршня не з’єднано з затвором. При пострілі порохові гази поступали в газову камеру і діяли на поршень. Шток передавав енергію стеблу затвору, а потім повертався вперед за допомогою надітої на нього пружини. Затвор рухався назад, екстрагуючи гільзу, стискаючи повертальну пружину і зводячи курок. Постріл здійснювався у передньому положенні затвору. Замикання патронника проводиться перекосом остова затвору вниз відносно стебла затвору і входженням остова в уступи ствольної коробки. При пострілі стебло затвору відходило назад, змушуючи остов вийти з уступів.

Ствольна коробка напіввідкрита. Її задня частина закрита кришкою. А передня – самим затвором. При відході затвору гільза екстрагується вгору. Повертальний механізм встановлено у кришці ствольної коробки.

Ударно-спусковий механізм курковий, розміщений у спусковій коробці, яка приєднана знизу до ствольної коробки. Курок приводиться в дію бойовою пружиною циліндричної форми. Постріл здійснюється ударом курка по ударнику, встановленому в стеблі затвору. Особливість УСМ – вісь спускового гачка і спускова тяга (важіль) знаходяться знизу. Ударно-спусковий механізм ПТРС-41 має автоматичний запобіжний пристрій, виконаний як автоспуск і ручний запобіжник важільного типу. Автоспуск унеможливлює постріл при неповному підході затвору вперед і, відповідно, незамкненому стволі.

Ствол відкритий. Із ствольною коробкою з’єднаний за допомогою клину, який фіксується замикачем. Така схема дозволяє зменшити габарити зброї при транспортуванні. Також для заміни стволу при ремонті. У бойовій обстановці розбирання для перенесення не практикувалося. Ствол з 8^-ма правосторонніми нарізами каналу. У кінці стволу приєднано 1-камерне дульне гальмо.

Магазин постійний, пристосований для пачкового наповнення. Складається з трьох основних частин : постійної, відкидної та подавача. Патрони перед боєм розміщували в спеціальних обоймах-пачках з шаховим розташуванням. Нижня частина магазину відкидалася на шарнірі вниз, у верхню частину вкладали пачку і закривали нижню частину. Набої при цьому притискалися подавачем. ПТРС-41 обладнана затворною затримкою. Після відстрілювання останнього патрону затвор зупинявся в задньому положенні. Проводили наповнення магазину і знімали затвор із затримки. Зброя готова до пострілу. Патрони переносяться на полі бою в брезентових сумках.

Прицільні пристосування механічні, відкриті. Основа мушки приєднана в кінці стволу, основа прицілу – на казенній частині стволу. Цілик розміщений на секторній планці. Планка від’юстирована на дальність 1500 м з кроком 50 метрів.

Ручка управління встановлена на спусковій коробці, дерев’яна. Ручка для перенесення також виготовлена з дерева і шарнірно приєднана до стволу.

Приклад складається з двох частин : металевої трубчастої основи в яку вставляється дерев’яна частина. Затильник прикладу – з товстої гуми.

Сошка простого типу приєднана до стволу за допомогою обойми.

Для обслуговування у комплект бронебійки входить шомпол, мастильниці, протирки та інше приладдя.

ТТД  ПТРС-41 :

довжина стволу : 1220 мм з патронником без гальма ;

початкова швидкість кулі : 1012 м/с;

прицільна дальність : 1500 м ;

ефективна дальність : 800 м ;

бойова швидкострільність : 15 постр. на хв.;

маса : 22 кг ;

довжина : 2200 мм.