Токарев  Фёдор  Васильевич

Ф.В. Токарєв народився у 1871 році на Дону. Точна дата і місце народження невідомі. Існує дві версії : 2 (14) червня у станиці Єгорликська або 22 червня у станиці Мечетинська.

3 1885 року був учнем навчально-слюсарної майстерні 2-класного станичного училища. Його вчителем був тульський зброяр А.Є. Чорнолихов. У 1887-1891 роках Ф. Токарєв навчається у збройному відділенні Новочеркаської військово-ремеслової школи. По її закінченні, проходить службу збройним майстром 12 козачого полку, що дислокувався у Радивилові на Волині. Токарєв вступає до Військово-козачого юнкерського училища. Закінчивши його 1900 року, Токарєв у чині хорунжого призначається начальником озброєння того ж, 12 полку.

Згодом Федір Васильович є слухачем курсів відомої Офіцерскої стрілецької школи в Оранієнбаумі.

Там, у 1907 році починає конструювання зброї. Перша робота – автоматична гвинтівка на базі гвинтівки Мосіна. З 1908 року Токарєв працює на Сестрорецькому збройному заводі. Продовжує вдосконалювати свою гвинтівку та створює нові зразки. Починаючи від першого (1908 р.) та 1910, 1912, 1913, 1914 років зразки схвалювались комісією.

З початком І Світової війни Федора Васильовича мобілізують і відправляють у Діючу армію. На фронті єсаул  Токарєв перебуває півтора року, командує сотнею 29 Донського козачого полку. Відзначається п’ятьма бойовими нагородами. 1915 року його відкликають з фронту і повертають на завод. Зброяр продовжує роботу над автоматичними гвинтівками. На Сестрорецькому заводі Федір Васильович продовжує працювати і після революції 1917 року. Більшовики призначають його заступником директора.

З 1921 року Токарєв розпочинає діяльність на Тульському збройному заводі.

Також створює нові дослідні зразки гвинтівок. Промисловість СРСР початку 20^-их не могла впроваджувати у виробництво не тільки нові зразки гвинтівок, а й іншої зброї. Токарєв приступає до модернізації освоєних зразків, головним чином іноземної розробки.

У 1924 році на озброєння приймається ручний варіант кулемета „Максим“ перероблений Ф. Токарєвим. Рідинне охолодження стволу замінено повітряним. „МТ“ випускався протягом 1924-28 років. На його основі у 1926 році Федір Васильович створив авіаційний варіант.

Паралельно зброяр створює перший у СРСР власний варіант пістолет-кулемета (1927 р.). Зразок відзначається оригінальністю, перш за все, застосуванням револьверного патрону 7,62×39 Наган. На озброєння не приймався.

У другій половині 1920^-их рр.. Ф.В. Токарєв працює над пістолетом для заміни у військах револьвера „Наган“. 1930 року зразок прийнято на озброєння, а після вдосконалень – остаточно як ТТ-33 у 1933 році.

1933 року конструктору Токарєву присвоєно звання Героя Праці (Герой Труда).

Справа всього життя – автоматична гвинтівка була остаточно створена і прийнята на озброєння у 1938 році. Насправді, напівавтоматична – СВТ-38 (Самозарядная винтовка Токарева образца 1938 года). Через два роки – вдосконалена СВТ-40.

А вже на базі СВТ-40 виготовляли (1940-42 рр.) переобладнану для ведення повністю автоматичного вогню АВТ-40.

Також на базі СВТ-40 випускали обладнаний оптичним прицілом снайперський варіант.

У 1940 році Федір Васильвич отримав звання Герой Соціалістичної праці (Герой Социалистического Труда) та Державну (Сталінську) премію.

З післявоєнних розробок Ф.В. Токарєва відомий панорамний фотоапарат ФТ-1, який виготовлявся у 1948-1949 роках. Після доопрацювання конструкторами Красногорського механічного заводу ФТ-2 випускався з 1958 до 1965 року.

Помер Федір Токарєв у віці 97 років у Москві 7 червня 1968 року. Похоронений у Тулі.

Токарєв Ф.В. нагороджений 4 орденами Леніна, 2 орденами Трудового Червоного Прапора, орденом Суворова, орденом Вітчизняної війни, орденом Червоної Зірки та медалями.