Fabrique  Nationale  d'Herstal

Б е л ь г і я

Невелика за територією європейська країна у військовій справі передусім відома за двома фактами – як столиця NATO та національною зброярнею.

У кінці 19 століття бельгійська армія, як і більшість європейських, почала переозброєння на магазинні гвинтівки під боєприпаси з бездимним порохом. Основною було обрано німецьку систему „Маузер“ під спеціально створений для Бельгії патрон 7,65×53 Mauser.

Для виробництва великої кількості зброї побудовано спеціальне підприємство – Fabrique Nationale d’Armes de Guerre (національна фабрика військової зброї). Дата заснування компанії – 1889 рік і збігається з датою прийняття на озброєння бельгійського війська нової гвинтівки.

Компанія розміщується у місті Ерсталь (Герсталь) неподалік столиці Бельгії – Брюсселя. Сам Ерсталь є передмістям Льєжа, тому іноді до назви фабрики додають це слово.

Спочатку завданням підприємства був випуск 150 тисяч гвинтівок FN Modele 1889. У цей час компанія співпрацювала з „Маузер Верке“ та її засновниками братами Маузер і конструкторами.

Згодом асортимент зброї було розширено. Це відбулося завдяки співпраці з неперевершеним американським зброярем Джоном Мозесом Браунінгом. У той час Браунінг запатентував кілька своїх розробок і намагався втілити їх у виробництво.

Fabrique Nationale впровадила у виробництво чи не найбільше новинок Джона Браунінга. Найбільше виділяються пістолети та набої для них. Відомо, що Браунінг основоположник класичної схеми сучасних пістолетів і на початку 20 століття створив кілька моделей з іще більшим числом патронів. „Фабріко насіоналє“ виготовляла М-1900 під 7,65×17, М-1903 з набоєм 9×20SR, М-1906 калібру 6,35 мм, М-1910/12 під патрон 9×17 та більш потужний М-1922.

Крім того, фірма з початку 20 століття впровадила у виробництво товари для цивільного ринку. Зокрема, мотоцикли, автомобілі, які компанія виготовляла кілька десятиліть.

Після Першої світової війни „Фабріко Націоналє“ провела модернізацію гвинтівки і з 1924 року виготовляла оновлену версію. А з 1930 року – карабін Modele 1924/30 FN.

На початку 1920 рр. Джон Браунінг підвів підсумок роботи над самозарядними пістолетами і почав розробку свого останнього зразка. Проте довершити справу до кінця йому не вдалося. Конструктор Fabrique Nationale Дідьє Сейв після смерті Браунінга продовжив роботу. В результаті, з’явився пістолет М-1935 Browning (або Browning Hi-Power). Спочатку конструкцію скопіювали у багатьох країнах, а потім – дещо вдосконалили і розробка стала основою при створенні сучасних пістолетів.

Створений Браунінгом для американської армії такий зразок як М-1918 BAR (М-1918A2) у Бельгії почали виготовляти з 1928 року, готуючи його до виробництва спочатку разом з конструктором. Фахівці „ФН“ виготовляли кулемет для експорту під набої 7×57 та 7,92 мм, а для вітчизняної армії – 7,65-мм калібру.

Під час окупації Німеччиною у цехах FN продовжувалася робота для німецької армії. В-основному, це були пістолети „Браунінги“ М-1922 та М-1935. Частина провідних спеціалістів, у тому числі й Д. Сейв, емігрували.

Після 2 Світової війни „Фабріко Насіоналє“ почала новий ступінь розвитку, і власного та світового озброєння.

Ключову роль зіграв, у першу чергу Д.Сейв. У еміграції він працював над автоматичними та напівавтоматичними та штурмовими гвинтівками. Після війни, повернувшись до Бельгії він доводить до виробництва і прийняття на озброєння Seme-Automatique Model 1949 FN.

Невдовзі завершує роботу над автоматичною гвинтівкою, що стала поворотною в історії розвитку сучасної зброї. Особливо після доопрацювання її під патрон стандарту НАТО. FAL FN стала популярною у світі як і автомат Калашникова чи згодом М-16.

Компанія „ФН“ на початку 1950 рр. відзначилася розробкою надульних гранатометів та гранат. Зокрема, кумулятивна граната, відома як „Енерга“ була прийнята на озброєння в кількох європейських арміях, США та інших країн світу.

Протягом 50^-их років фахівцями фірми створено один з перших післявоєнних зразків універсальних кулеметів – MAG FN. Він виявився досконалим і на озброєння поступив у Бельгії, Великій Британії, США та арміях багатьох інших країн світу.

На основі напівавтоматичної „САФН-49“ та автоматичної „ФАЛ“ виготовляли снайперські гвинтівки. Та було створено і спеціальну – FN 30-11.

Перший досвід конструювання малокаліберних штурмових гвинтівок був не надто вдалим. FN FNC з’явилася невдовзі після М-16 і не стала популярною як „ФАЛ“. Можливо негатив виявився від не зовсім досконалого американського патрона 5,56×45 М193. Тому конструктори компанії провели вдосконалення. І набій 5,56×45 саме бельгійської розробки було стандартизовано в NATO як SS109. Під нього у „ФН“ сконструювали штурмову гвинтівку FNC.

Проте значної популярності здобув інший зразок – штурмовий кулемет „Мінімі“. Крім Бельгії, його прийняли на озброєння у США як М-249, та в інших країнах світу. Кулемет відрізняється від багатьох своїх „однокласників“ застосуванням стрічкового боєживлення і можливістю встановлювати на станок-триногу.

Продовження – згодом…