Ручная противотанковая граната – 43

С Р С Р

Впровадження в системи озброєнь боєприпасів з кумулятивним ефектом слугувало і для створення найпростіших засобів для боротьби з танками – ручних гранат. Майже одночасно, протягом 1940 – 43 років, армії країн-учасниць війни з найбільш розвиненою промисловістю отримали таку зброю.

У цей період були створені й більш ефективні але складніші зразки піхотної протитанкової зброї. Тому в Німеччині, Великій Британії, США надали перевагу реактивним гранатометам. Піхота РСЧА такого вибору не мала. Вона продовжувала застосовувати кумулятивні гранати нарівні із фугасними.

У другій половині війни на озброєнні в СРСР перебували дві протитанкові гранати з кумулятивною бойовою частиною – РПГ-43 та РПГ-6.

„Ручная противотанковая граната образца 1943 г.“ пройшла випробування у квітні 1943 року, була прийнята на озброєння і негайно запроваджена у виробництво. Індекс ГАУ – 57-Г-731. Влітку того ж року РПГ-43 почала масово поступати у війська. Виготовлялася до кінця війни незважаючи на прийняття на озброєння більш досконалої РПГ-6.

Граната РПГ-43 складається з корпусу, запалу, ударного і запобіжного механізмів, ковпака, стабілізуючого пристрою, ручки. Усі деталі об’єднані у 3 частини : запал, корпус, ручка. При зберіганні та транспортуванні корпус з ручкою були з’єднані, а запал встановлювався перед застосуванням.

Корпус служить для розміщення заряду ВР, додаткового детонатора, запалу. Він складається з циліндричної основи, плоского дна та випуклої верхньої кришки і виготовляється з тонкого сталевого листа. Зверху кришки – зріз-отвір, до якого приєднується основа запалу і трубка для з’єднання з ручкою. Під кришкою встановлено стакан додаткового детонатора.

Вибухова речовина має в передній частині виїмку у формі конуса (лійки), що необхідно для формування кумулятивного струменя. Заряд ВР – 650 г тротилу.

Ручка дерев’яна. У кінці має металеву втулку, яка служить для з’єднання з корпусом гранати та приєднання стабілізатора, запобіжного механізму.

Стабілізатор – це ковпак з двома стрічками. Служить для спрямування гранати в польоті та при ударі об ціль передньою частиною (дном). Стрічки прикріплені до втулки ручки та до ковпака і при зберіганні гранати сховані під ним. Також під ковпаком розміщена пружина, яка відштовхує ковпак назад по ручці.

Запал складається з корпусу, капсуля, жала, контр-запобіжної пружини, штопора. Корпус запалу вгвинчується в основу кришки корпусу так, що частково розміщується в гранаті, а частково під ковпаком-стабілізатором.

РПГ-43 має кілька-ступеневий запобіжник. Запобіжна пластина знаходиться вздовж ручки і зафіксована запобіжною чекою. Пластина утримує ковпак-стабілізатор.

Для метання гранати потрібно спочатку притиснути запобіжну пластину до ручки. Вийняти запобіжну чеку і провести метання.

Після того як граната випущена з руки, пластина відпадає і пружина відкидає ковпак назад. Під дією зустрічного повітря він рухається по ручці гранати. Через різницю у масі, ковпак рухається за гранатою, утримуючись стрічками. Цим самим він забезпечує її рух в потрібному положенні.

Після зсуву конусу з основи запалу випадає запобіжний штифт і тепер основа запалу утримується тільки контр-запобіжною пружиною. До цього моменту граната віддалиться від бійця на безпечну відстань.

При ударі основа запалу за інерцією рухається вперед і капсуль-ініціатор наразиться на жало.

Бронепробиття у РПГ-43 становить 70 мм.

Маса гранати – 1200 г. Діаметр корпусу становить 95 мм, довжина гранати – 300 мм.