7,62-мм винтовка образца 1891/30 гг..  системы Мосина

С Р С Р

Після офіційного прийняття на озброєння РСЧА у 1923 році драгунського зразка гвинтівки Мосіна як основного, почали проводити роботи з її модернізації. Ця робота тривала кілька років і була здійснена колективом зброярів : І. Федорцев, А. Осінцев, Е. Кабаков, І. Комарицкий, П. Паншин та інші. У гвинтівки змінили ложові кільця, мушку, приціл, кріплення багнета і шомпола, форму ствольної коробки і патронника. 28 квітня 1930 року наказом Реввійськради зразок прийнято на озброєння з назвою „винтовка образца 1891/1930 гг.". Присвоєно індекс ГАУ : 56-В-222. Також гвинтівка відома за вимовою „дев’яносто один дріб тридцять".

На базі конструкції створено і прийнято на озброєння снайперську гвинтівку зразка 1931 року, карабіни зразка 1938 та 1944 років. Після 2 світової війни гвинтівка і карабіни замінювалися у військах новими розробками. Частина була передана військам дружніх країн (Польща, Югославія, Угорщина, Китай, КНДР) або продана. Відомо про передвоєнні поставки у Іспанію партії гвинтівок близько 500.000 штук. Також переобладнані зразки продавалися і продаються зараз населенню як мисливські. Частина піхотних гвинтівок зр. 1891, 1891/10 переобладнувалися у гладкоствольні (Фроловки).

Протягом усіх років випуску виготовлено більше 37 млн. екземплярів.

Гвинтівка системи Мосіна створена за класичною схемою.

Боєприпасами у зразках від 1910 року служить набій М 91/10 7,62×54R Мосін.

Затвор поворотний, поздовжньо-ковзний. Ручка затвору пряма. У снайперської варіації загнута вниз.

Спусковий механізм ударникового типу. Курок з бойового взводу можна зняти та повернути у бойове положення вручну.

Ствольна коробка відкрита. Ствол з’єднаний з ствольною коробкою на різьбі. Канал стволу має 4 нарізи з кроком 240 мм. Довжина нарізної частини стволу становить 657 мм.

Магазин постійний, виступає з ложі. Розташування патронів 1-рядне. Наповнюється обоймою чи по одному. Нижня кришка магазину знімається для обслуговування або виймання набоїв.

Прицільні пристосування було осучаснено. Приціл став секторним з горизонтальною планкою. Юстировка у метрах з кроком 50 м до 2000 метрів. Мушка отримала кільцевий намушник. Але не всі заводи його виготовляли.

Ложе суцільне, довге. Шийка прикладу пряма. Ствольна накладка закриває ствол від основи прицілу до кінця ложі. Ложові кільця замінено на більш зручні розрізні, пружинні.

Антабки щілинні, встановлені на прикладі та ложі.

Багнет 4-гранний. Змінено його кріплення, але вогонь ведеться з примкнутим. Маса багнета становить 0,5 кг.

ТТД  Мосин 1891/30 :

довжина стволу (з патронником) : 730 мм ;

початкова швидкість кулі : 870 м/с ;

прицільна дальність : 2000 м ;

місткість : 5 набоїв ;

швидкострільність технічна : до 30 постр./хв.;

маса : 4,5 кг ;

довжина : 1230 мм, з примкненим багнетом : 1670 мм.

У 1938 році прийнято на озброєння карабін для військ другої лінії та кавалерійських підрозділів. Відрізнявся відсутністю багнета, 512-мм стволом, загальною довжиною 1020 мм, масою 3,5 кг. Також змінено прицільні пристрої.

Гвинтівка системи Мосіна зразка 1891/30 виготовлялася до 1944 року і була замінена створеним на її основі карабіном.

Ще одна модифікація – „Мосін-БраМіт". Гвинтівка з можливістю обладнувати її приладом безшумної стрільби конструкції братів Мітіних.

Порівняльні дані гвинтівок і карабінів системи Мосіна

Про застосування гвинтівки Мосіна у російсько-українській війні інформації обмаль. Але зустрічаються ось такі фото. Невідомо, в руках бійця АТО чи проросійських підрозділів ця гвинтівка.