Тульский  оружейный  завод

Історія професійного збройного виробництва у Тулі починається на рубежі 16-17 століть, коли „самопальні“ майстри виготовляли по казенному завданню пищалі. Відтоді Тула почала „обростати“ майстернями з виготовлення не тільки зброї, а й іншого реманенту.

1632 року голландець Андреас Вінніус заснував завод для виготовлення гармат і ядер. А Акема та Марселіус (також голландці) – інший завод для виготовлення різноманітної зброї.

У 1695 році Нікіта Демидов побудував приватну зброярню. Через 10 років створено „Казённый оружейный двор".

Офіційною датою створення Тульського збройного заводу вважається 1712 рік, коли за наказом Петра І побудовано збройну фабрику для виготовлення ручної вогнепальної зброї. З кожним роком випуск зброї нарощувався.

У вересні 1875 року підприємству присвоєна назва „Императорский Тульский оружейный завод Главного артиллерийского управления“.

У другій половині ХІХ століття армія Російської імперії оновлює стрілецьку зброю. Завод переходить на виробництво нової зброї. Спочатку більша частина була іноземної розробки. Так, на початку 70-их років Тульський завод розпочинає випуск гвинтівок американського зброяра Х. Бердана.

1886 року на заводі налагоджено випуск „4,2-лінійного револьвера Smith&Wesson“ та патронів.

З 1875 року діяльність на заводі розпочав Сергій Іванович Мосін. Через 5 років його призначено начальником інструментальної майстерні Тульського збройного заводу. Мосін створює знамениту „3-лінійну гвинтівку“, виробництво якої запроваджується на заводі у 1892 році.

Для заміни у російській армії револьвера „Smith&Wesson“ на озброєння приймається зразок бельгійця Нагана. Починаючи з 1899 року револьвер „Nagan“ зразка 1895 р. виготовляється Тульським збройним заводом.

З 1895 року на озброєння російської армії приймається кулемет Х. Максима. Починаючи з 1907 року Тульський збройний завод є головним у його виробництві та вдосконаленню.

До 200-літнього ювілею, у 1912 році зброярня отримує назву „Тульский Императора Петра Великого оружейный завод“.

Провідними конструкторами того часу були П.П. Третьяков, І.А. Пастухов.

Після буремного другого десятиліття „Тульский оружейный завод“ продовжує свою діяльність.

З 1920 року на заводі працює конструктор Сергій Іванович Коровін, з 1921 – Федір Васильович Токарєв, а з 1922 року – С.В. Владіміров. Тут створюються перші в історії Росії самозарядні пістолети та пістолет-кулемети.

Спочатку „ТОЗ“ проводить випуск попередніх зразків зброї : кулемет „Максим“, гвинтівку Мосіна, револьвер Нагана. Та вже у 1926 році впроваджується пістолет С. Коровіна ТК, з початком 1930^-их – пістолет Ф. Токарєва ТТ, авіаційні кулемет ШКАС та гармату ШВАК.

У 1938-42 роках завод виготовляє створені Токарєвим СВТ-38, СВТ-40, АСВ-40 та снайперську СВТ. Також кулемет Ковровської розробки ДС-39.

Під час Великої Вітчизняної війни частину обладнання було евакуйовано на Схід. У 41^-му Тула була на передньому краї оборони Москви. Завод продовжував працювати. Крім звичної продукції налагоджено виробництво пістолет-кулемета Коровіна та 82-мм міномета. З 1942 року „ТОЗ“ нарощує виробництво різноманітної зброї.

Тульський збройний завод відомий також розробками та виготовленням гладкоствольної мисливської зброї (ТОЗ-34, ТОЗ-120, ТОЗ-54, ТОЗ-87, ТОЗ-88, ТОЗ-94, ТОЗ-194, МЦ-20-01 та інші).

ТОЗ створив і випускав спортивні та навчальні зразки. Найвідоміші серед них – гвинтівки ТОЗ-8 і ТОЗ-12 ; револьвери ТОЗ-36, ТОЗ-49. Також нарізна мисливська зброя – ТОЗ-78, ТОЗ-99.

Відомі і мисливські зразки переобладнані з бойової зброї : КО-44 (Мосін 1944 р.), КО-98 (гвинтівка Маузера) тощо.

У перші повоєнні роки військова промисловість СРСР працює на переоснащення армії новітньою зброєю. Припиняється випуск гвинтівок Мосіна, пістолетів ТТ. Зброярі Тули також працювали над створенням автомата. Серед них – Ф.Токарєв, С. Коровін, Г. Коробов, Булкін.

Заводом виготовляються унікальні зразки зброї для бойових плавців – підводний пістолет СПП-1 та автомат АПС.

Від початку 1950-их років ТОЗ співпрацює з конструктором І.Я. Стєчкіним. проводиться випуск автоматичного пістолета АПС. Згодом Стєчкін створює автоматичні пістолети „Пернач“, „Дротик“, самозарядний пістолет „Бердиш“.

У співпраці з Конструкторськими бюро впроваджується у виробництво підствольний гранатомет ГП-25, потім – ГП-30. у 90-ті роки автоматно-гранатометний комплекс „Гроза“.

Унікальний для СРСР зразок зброї виживання створений 1982 року головним конструктором заводу В.А. Парамоновим та прийнятим на озброєння пістолет ТП-82.

Серед бойової зброї вирізняються тульські КС-23 і РМБ-23.

У останні десятиліття ВАТ «Тульський збройний завод» випускав та випускає безшумні комплекси АС „Вал“, ВСС „Гвинторіз“ та інші зразки.

Крім стрілецької зброї „ТОЗ“ відомий і як виробник ПТРК – протитанкових ракетних комплексів.