Історія Сестрорецького інструментального заводу імені Воскова почалася у 1710 році, коли за наказом Петра l на береги річки Сестра була вислана команда для огляду місцевості. 1714 року Петро сам оглянув місця і наказав будувати гавань. 29 червня 1721 року – офіційна дата закладки. З інших майстерень Росії доставлялося обладнання, матеріали та ремісники і робітники. Було побудовано плотину та інші забезпечуючі об’єкти. 1722 року став до ладу пороховий завод. У січні 1724 року цар приймає рапорт про завершення будівництва. Зброярня отримала назву „Сестрорецкие металлические заводы“ і складалася з більше як 20^-ти майстерень : ствольно-зварна, ствольно-точильна, якірна тощо.
З 1737 до 1741 року завод проходить оновлення. Встановлюються нові станки, обладнання, пристрої.
Протягом всієї історії заводу виробництво зброї постійно припинялося або відновлювалося, в залежності від воєнної обстановки. Також на заводі ремонтували або осучаснювали зброю. У середині 18 ст. на території діяв Монетний двір, де гроші робили переплавкою бронзових гарматних стволів.
Завод відзначився виготовленням огорож та інших пам’ятних атрибутів для Санкт-Петербурга.
Станки та обладнання, виготовлене Сестрорецьким заводом, поставлялося до Тули та Іжевська. Періодично завод оновлювався. Добудовувалися або перебудовувалися приміщення. Поблизу була відкрита цегельня.
У середині 19 століття заводом освоєно випуск капсульної та нарізної зброї. З 1959 року майстерні виготовляють гвинтівки, потім зразки Крнка, Террі-Нормана. У 1884 році виробництво піднято до 100.000 штук за рік. 1894 року Сестрорецький збройний завод налагодив серійний випуск гвинтівки Мосіна.
У кінці 1890-их років для заводу була побудована ГЕС і на початок 20 століття завод повністю електрифікований. Відкрито ремеслову школу.
З 1894 по 1902 року начальником Сестрорецького заводу був С.І. Мосін. На заводі працюють такі особистості як В. Фьодоров, Ф. Токарєв, В. Дєгтярьов.
Під час 1 Світової війни колектив нарощує випуск гвинтівок до 9500 штук за місяць.
1918 року налагоджено випуск залізничних вагонів, 1922 року переходить на випуск інструменту. У 1923 році завод перейменовано на інструментальний і йому присвоєно ім’я С.П. Воскова, одного з керівників у час революції.
Під час Великої Вітчизняної війни частина обладнання евакуюється на схід країни. Працівники заводу налагоджують випуск пістолет-кулемета Дєгтярьова ППД-40. У 1942 році на заводі конструктор Судаєв доопрацьовує свій пістолет-кулемет ППС-42 до серійного випуску.
Після воєнної відбудови завод виготовляє різноманітні інструменти для промисловості та широкого вжитку. Постійно проходить оновлення, але воно не настільки ефективне як належало б бути. У кінці 80^-их починається спад виробництва.
1991 року підприємство перетворено у „Акціонерне товариство Сестрорецкий инструментальный завод“ (ОАО «СИЗ»).
2007 року було прийнято рішення про перетворення промислової зони СіЗ у житлово-діловий комплекс. Виробничі потужності будуть перенесені до іншого місця.