Михайло Юрійович Цирульников

С Р С Р

1907 – 1990

Радянська артилерія часів 2 Світової війни та післявоєнного часу відома і за іменами конструкторів. Найбільш знані – Грабін та Петров. Але й інші конструктори зробили великий вклад в розвиток артилерійської зброї. Наприклад, Михайло Юрійович Цирульников. Створена ним зброя діяла на передньому краї оборони разом з піхотою.

За радянських часів, та й зараз, ім’я конструктора відоме тільки у вузьких колах людей, що цікавляться радянською артилерійською наукою. Є кілька причин маловідомості зброяра – його робота у післявоєнний час (а тоді імена таких людей були „закриті“) і те, що він піддавався репресіям та був засудженим.

В Україні ім’я Цирульникова взагалі мало відоме, як і, наприклад, ім’я Люльки – конструктора авіаційних реактивних двигунів.

Прізвища Люльки, Цирульникова та інших зброярів повинні стояти в одному ряду з прізвищами Корольова, Глушко, Духова, Кондратюка-Шаргея та багатьма іншими, що внесли неоціненний вклад в радянську науку і були народженими на українській землі.

Майбутній конструктор народився 6 вересня 1907 року у місті Корсунь Київської губернії (тепер – Корсунь-Шевченківський Черкаської області в багатодітній єврейській родині). Прізвище іноді пишеться як Цирюльников. Також зустрічається й інше ім’я.

З 15 років Михайло працював робітником у майстерні кошиків. На жаль, про його шкільну освіту наразі не відомо.

У 1928 році Михайло Цирульников поступає на навчання до Харківського технологічного інституту. Звідти його переводять на навчання в Ленінград у Військово-технічну академію. Після її закінчення у 193і році стає ад’юнктом дослідно-конструкторського бюро Артилерійської академії. Потім починає працювати інженером.

З 1936 року, разом з іншим інженером з прізвищем Міхно, Цирульников створює легку напівавтоматичну протитанкову 37-мм гармату. У 1938 році гармата МЦ (43К) проходить випробування. На озброєння не приймалася.

1939 року Михайла Юрійовича засуджують на 8 років з відбуванням покарання у виправно-трудових таборах. Точна причина засудження не відома, і чому таки не відправили в табори також не відомо. З 1939 року працював у ОТБ ГУЛагу (КБ-„шарага“) у відомих „Крестах“.