Selbstladegewehr 43 (Walther) / Karabiner 43

Н і м е ч ч и н а

Роботу над завданням з розробки самозарядної гвинтівки разом з фірмою „Маузер Верке“ проводили і зброярі компанії „Карл Вальтер“. Одночасно з Gewehr 41(M), зразок Selbstladegewehr 41(Walther) /Сельбстладеґевер – нім.: самозарядна гвинтівка/ був запущений у виробництво восени 1941 року для проведення фронтового випробування. Обидві гвинтівки створені з патроном 7,92×57 Маузер. За конструкцією та зовнішнім виглядом „SG.41(W)“ подібна до „SG.41(М)“. Зовнішня відмінність – форма надульника і затворна ручка сучасного типу.

Gewehr 41 (Walther) має класичне компонування з механізмом автоматики, що працює за принципом ВПГ. Газовий механізм розміщений у надульному пристрої, куди потрапляють порохові гази після вильоту кулі з стволу. Надульник служить також газовою камерою, циліндричного типу. Гази відштовхують назад кільцевий поршень, зв’язаний з штоком затвору. Затвор у Gew.41(W) складається з остова і личинки з двома бойовими упорами. Ствол замикається розходженням упорів під дією клину остова. Ручка зведення приєднана до затвору з правого боку під кутом вгору. Повертальний механізм встановлений за затвором і складається з двох циліндричних пружин та направляючої трубки.

Ударно-спусковий механізм курковий, встановлений знизу ствольної коробки. „Ґев.41 (Вальтер)“ обладнана ручним запобіжником.

Ствольна коробка прямокутної форми. У ній закріплено затворну коробку трубчатої форми, в якій встановлюється затвор. Із стволом ствольна коробка з’єднується різьбою і штифтується.

Ствол з 4^-ма правосторонніми нарізами каналу. Зовнішня частина стволу біля дульного зрізу має різьбу для накручування надульника.

Магазин постійний. Наповнення проводиться з обойм магазинної G.98. Gew. 41 (W) обладана затворною затримкою. Частина гвинтівок виготовлялася з 25-патронним магазином.

Гвинтівка SG.41(W) застосовувалася також як снайперська зброя.

На фронті самозарядки „Ґ.41 (М)“ і „Ґ.41 (В)“ показали себе не з кращого боку. Тому розробникам дано завдання вдосконалити зразки. Конструктори фірми „Карл Вальтер“ радикально змінили конструкцію. У результаті проведеного у грудні 1942 року підсумку випробувань нових зразків, для прийняття на озброєння обрано гвинтівку фірми „Вальтер“.

Випуск напівавтоматичної Gewehr 43 (Walther) запроваджено з 1943 року і  продовжувався до кінця війни. У 1944 році гвинтівку було перейменовано у Karabiner 43. Всього було випущено більше 400.000 штук. З них близько 50 тисяч оснащувалися оптичними прицілами. Також на гвинтівку можна було встановлювати мортирку для відстрілювання гранат.

Gew.43(W) створена за гвинтівковою схемою з механізмом автоматики.

Патрон – 7,92×57 Mauzer М1903/05.

Принцип роботи автоматики полягає у застосуванні відведення порохових газів (ВПГ). Механізм газовідведення камерного типу, розміщений над стволом. Порохові гази крізь отвір у стволі розширюються у газову камеру і штовхають поршень, який передає енергію штокові затвору. Хід поршня короткий і він не з’єднаний із штоком. Шток встановлений у газовій трубці. Замикання патронника проводиться розходженням упорів бойової личинки. На упори тисне клин стебла затвору. Повертальний механізм знаходиться у ствольній коробці. Затворну ручку перенесено на лівий бік.

Курковий ударно-спусковий механізм встановлений знизу ствольної коробки. Kar.43 обладнаний ручним запобіжним пристроєм.

Ствольна коробка прямокутної форми закривається кришкою. Знизу ложе приєднується спускова рама з спусковою скобою. Рама служить також основою вікна магазину.

Ствол з ствольною коробкою мають різьбове з’єднання. У частини гвинтівок біля дульного зрізу нарізали різьбу для встановлення глушників. Канал стволу має 4 правосторонні нарізи з кроком 240 мм.

На відміну від „Ґ.41“ новий зразок має знімний магазин. Наповнення магазину проводять з обойм через ствольну коробку при відведеному затворі або знятий магазин. Гвинтівка обладнана затворною затримкою. Для знімання служить кнопка.

Прицільні пристосування відкриті, встановлені на стволі. Стійка мушки у кінці стволу ; основа прицілу – на казенній частині. Планка секторна, розмічена від 100 метрів до 1200 м з кроком 100 метрів.

Ложе суцільне, виготовлялося з деревини або фанери. Ствольна накладка пізніших випусків виготовлялася з бакеліту. Ложе і накладка закривали ствол і газову трубку до газової камери. Шийка прикладу напівпістолетна. Затильник прикладу стальний з вікном для розміщення пристосувань в отворі прикладу.

Ремінь приєднується стандартно для німецької зброї. Шомпол знаходиться знизу стволу. Приєднання багнету не передбачалося.

ТТД  G.41(W) // G.43(W) :

довжина стволу : 560 // 545 мм ;

початкова швидкість : 710 – 775 м/с (в залежності від кулі) ;

прицільна дальність : 1200 м ;

ефективна дальність : 600 м ;

бойова швидкострільність : 15-20 // 25-40 п./хв.;

місткість : 10 набоїв ;

маса : 4,9 // 4,5 кг ;

довжина : 1138 // 1115 мм.