十一年式軽機関銃

Я п о н і я

Японська армія масово застосовувати кулемети почала однією з перших у світі. Найчастіше – закуплені або випущені ліцензовано. Першим вітчизняним ручним кулеметом був „тип 11 Тайсьо“. Також має назву „Намбу“, як прізвище генерала під керівництвом якого створено багато зразків японської зброї.

Назва „Тип 11 Тайсьо“ означає рік правління імператора. У даному випадку – кулемет створено у 1922 році. Виготовлявся до 1941 року. Але з другої половини 1930 років замінювався кулеметами „тип 96“ і „тип 99“. Всього кулеметів „тип 11 Тайсьо-Намбу“ випущено 29.000. Застосовувався до кінця 2 Світової війни.

Кулемет „тип 11“ створений із застосуванням з набоєм 6,5×50,5 SR Арісака.

Автоматика працює за принципом ВПГ. Газовий механізм розташований знизу стволу і складається з газової камери з регулятором, трубки і штока з газовим поршнем. Постріл проводиться із заднього шептала енергією пружини повертально-бойового механізму. П-БМ встановлений у нижній частині ствольної коробки. Напрямний шток пружини опирається у затильник ; передня частина – у затворну раму. У верхній частині до затильника коробки приєднано буферну пружину. Патронник замикається вертикальним клином, розміщеним у затворі. Піднімання і опускання клина проходить від взаємодії із виступом ствольної коробки. Ручка зведення затвору розміщена на лівому боці. Для надійної роботи механізму подачі і видалення набоїв, кулемет має вбудовану мастильницю для автоматичного змащування механізму і набоїв.

Ударниковий спусковий механізм встановлений у спусковій коробці і забезпечує ведення вогню у автоматичному режимі. Кулемет обладнано ручним запобіжним пристроєм.

Ствол вставляється у ствольний кожух-радіатор з поперечними ребрами. Кожух приєднаний до ствольної коробки, а сам ствол можна легко замінювати, витягуючи його з кожуха. Відкрита частина стволу (від газової камери) також має ребра для охолодження. Канал стволу має 4 правосторонні нарізи.

Боєживлення у „тип 11“ також оригінальне. Кулемет має вбудований магазин у який подаються обойми із бункера, встановленого зліва. Бункер може вміщувати до 6 стандартних гвинтівкових обойм. Для фіксації обойм служить кришка-подавач з сильною пружиною, яка іноді призводила до травм стрільця.

Прицільні пристосування встановлені на ствольній коробці і стволі. Прицільна пранка секторна.

Ручкою управління вогнем служить шийка прикладу. Шийка прикладу і його затильник металеві. Основна частина дерев’яна.

Сошка приєднувалася до кожуха стволу. Також кулемет міг встановлюватися на легку триногу.

ТТД  „тип 11 Тайсьо-Намбу“ :

довжина стволу : 590 мм ;

початкова швидкість кулі : 700 м/с ;

прицільна дальність : 1500 м ;

місткість : 6×5 ;

темп стрільби : до 500 постр./хв.;

маса кулемета : 11,2 кг ;

довжина : 1100 мм.

Варіантом кулемета була танковий „тип 91“ зразка 1931 року. Він відрізнявся збільшеним бункером, можливістю приєднувати оптичний приціл і пістолетною ручкою замість прикладу.