Н а м б у  «1 4»

Я п о н і я

Японський пістолет вдосконалювався протягом піввікової історії. Разом з конструкцією проходив по військових званнях і його автор (від майора до генерала) Кадзіра Намбу. Базовий проект було створено 1897 року. Випуск пістолета розпочато у 1904 році і тривав до поразки Японії у Другій світовій війні.

Від першої моделі „04“ або „тип А“ прийнятої на озброєння японської армії у 1909 році та до останніх варіантів 1930^-их років конструкція загалом не змінювалась. Вводились чи видалялись окремі механізми і деталі.

Боєприпасом служив патрон спеціальної розробки – 8×22 Nambu.

Будова пістолета заснована на конструктивній схемі пістолета Parabellum.

До 1912 року пістолет мав кобуру-приклад та механізм її приєднання на ручці.

Прицільні пристосування спочатку були гвинтівкового типу : прицільна планка з рухомим ціликом.

На ручці встановлювався клавішний запобіжник.

Наступна модифікація – зразок „Намбу 1914 року“. На його основі створено „Намбу бебі“ разом з патроном калібру 7мм.

Пістолет „Намбу 14 року“ (імператорського) з’явився та прийнятий на озброєння у 1925 році.

Основні деталі – рамка пістолета і ствол з ствольною коробкою, виконані як одна деталь.

Канал стволу з 6^-ма правосторонніми нарізами.

Принцип роботи автоматики – КВС. Замикання стволу проводиться важелем.

Затвор циліндричної форми. Особливість конструкції – затворна гайка. Вона також кілька разів змінювала свою форму. Служить для утримання деталей пістолета і зведення затвору перед пострілом.

Пістолет зразка 1925 року отримав важільний запобіжник.

Прицільні пристосування прості, механічні.

Протягом 1932-34 років зразок знову вдосконалили. Також змінилась форма і розмір спускової скоби.

ТТД  Намбу «14» :

довжина стволу : 120 мм ;

прицільна дальність : 50 м ;

початкова швидкість кулі : 320 м/с ;

дульна енергія : 34,4 Дж ;

місткість магазину : 8 патронів ;

маса пістолета : 0,9 кг ;

довжина : 228 мм.