7,92 × 94 Patrone 318
Н і м е ч ч и н а
Німецька армія першою у світі зазнала танкової атаки у 1916 році. Після цього створено перші у світі бронебійний патрон крупного калібру, протитанкова гвинтівка і крупнокаліберний кулемет.
Після створення Вермахту постало питання про вибір набою і конструювання бронебійної гвинтівки. Інженери „Рейнметал“, які проводили розробку патрону за основу взяли попередній „маузерівський“ 13,2×92 „ТуФ“ і нову польську розробку 7,92×107.
7,92×94 Patrone 318 у 1938 році разом з протитанковою гвинтівкою Pz.B.38 були прийняті на озброєння. а через рік він став набоєм для вдосконаленої і масової гвинтівки Pz.B.39. Також було створено кілька експериментальних 7,92-мм у Німеччині та Чехії під час окупації. Більш вдалим застосуванням було разом з чеською гвинтівкою MSS-4.
„7,92×94 Патроне 318“ на відміну від патрону польської розробки мав кулю з бронебійним сердечником і тому був більш ефективним. Набій виготовляли приблизно до 1942-43 року.
Гільза у „7,92×94 П.318“ пляшкової форми, з проточкою, латунна.
Патрон виготовлявся з кулями кількох типів :
бронебійна – оболонкова ; вершина кулі фарбована в чорний колір ;
бронебійно-трасуюча – вершина кулі пофарбована в чорне, а біля гільзи нанесено червоний лак ;
бронебійна – підвищеного бронепробиття з карбідовольфравовим осердям та капсулою з подразнюючою речовиною хлорацетофенон ;
куля звичайна, з свинцевим сердечником ; не фарбувалася ;
холостий патрон – куля дерев’яна ; застосовувався у гранатометі Gr.B.39.
ТТД патрона 7,92×94 P.318 :
діаметр кулі : 7,94 мм ;
маса кулі : 14,5 г ;
маса порохового заряду : 14,7 г ;
маса патрону : 84 г ;
довжина гільзи : 94,4 мм ;
довжина патрона : 118,3 мм ;
дульна енергія : 10620 Дж.
|