S – 18 / 100  Solothurn

Ш в е й ц а р і я / Н і м е ч ч и н а

У 1929 році швейцарська компанія Waffenfabrik Solothurn AG ввійшла до німецького концерну Rheinmetall-Borsig. Частина розробок німецької зброї, що застосовувалася Вермахтом під час Другої світової війни, були сконструйовані зброярем „Рейнметал“ Л. Штанге, а втілювалися у металі саме на „Солотурні“. Серед них одна з найпотужніших у світі протитанкових гвинтівок.

Роботу із створення гвинтівок почали на рубежі 20-30 років. Систему створили Луїс Штанге (Louis Stange), Фріц Герлах (Fritz Herlach) та Теодор Ракула (Theodor Rakula). У 1932 році зразок був готовий для виготовлення.

Випуск S-18/100 Solothurn почався з 1934 року. Через два роки запроваджено виробництво більш потужного і основного варіанту – S-18/1000, а потім – її автоматичної версії. Усі три моделі поступали на озброєння кількох армій. У кожній армії гвинтівка отримувала своє позначення. Кількість виготовлених становить значну кількість але точно невідома. Випуск проводився тільки на „Солотурн“.

„С-18/100 Солотурн“ поступала на озброєння у Швейцарії, Німеччині, Італії, Фінляндії, Угорщині.

Гвинтівка напівавтоматична, створена за оригінальною схемою, що включала попередні напрацювання Штанге при створенні кулеметів та інші конструкції. Іноді вказують на застосування схеми „булл-пап“. Проте, це гвинтівкова прогресивна схема, що застосовувалася, наприклад, у кулеметах Штанге, а пізніше – у автогвинтівці „ФҐ.42“. У всіх цих випадках система боєживлення розміщена у передній частині ствольної коробки.

S-18/100 спроектована для застосування з набоєм 20×105B Solothurn / Rheinmetall.

Принцип роботи автоматики – КВС. Рух стволу досить значний, враховуючи довжину патрону. Це позитивно впливає на зменшення сили відбою. Постріл проходить у передньому положенні рухомої системи після замикання стволу. Замикання проводиться з’єднанням стволу і затвору за допомогою спеціальної муфти. Муфта розміщена на казенній частині стволу і має бойові уступи, куди входять замикаючі виступи затвору. Для замикання муфта прокручується за допомогою її зовнішніх виступів, що входять у канавки ствольної коробки. При пострілі ствол відходить назад разом із затвором. Муфта змушена прокручуватися і звільняє затвор. Потім затвор відходить назад, стискаючи повертальну пружину, а ствол зупиняється. Проходить екстрагування гільзи і зведення ударника. У кінці ходу затвор вдаряє по гумовому амортизатору, приєднаному до затильника ствольної коробки. Затвор, рухаючись вперед  енергією стисненої повертальної пружини спрямовує черговий набій у патронник і рухає вперед ствол. Проходить замикання. Якщо в магазині не залишилося набоїв, то затвор зупиниться у задньому положенні. Ручне зведення затвору проводиться ручкою, розміщеною з правого боку ствольної коробки.

Повертальний механізм встановлено у верхній частині ствольної коробки. Його конструкція нагадує гарматну систему : шток виходить за ствольну коробку вперед і приєднується до стволу. При віддачі шток рухається назад і стискає повертальну пружину.

Спусковий механізм ударниковий, встановлений у нижній частині ствольної коробки та в ручці управління, забезпечує проведення одинарних пострілів.

Ствол у „С-18“ напіввідкритий. Може зніматися у похідному положенні. Ствол і ствольна коробка мають шліци для руху під час відкату. Ствол з 8^-ма правосторонніми нарізами каналу. Дульна частина оснащена гальмом з полум’ягасником. Конус полум’ягасника має отвори.

Ствольна коробка складної форми. У поперечному розрізі вона має центральну частину для руху затвору, верхню – для розміщення повертального механізму і нижню, до якої приєднується ручка управління із спусковим механізмом, і розміщено частину деталей СМ. Передня частина ствольної коробки трубчастої форми. Задня частина ствольної коробки закривається затильником із приєднаним плечовим упором. Затильник у нижній частині має шарнір, ау верхній – замикач. З лівого боку коробки розміщено приймач магазину, а навпроти – екстракційне вікно з шторкою.

Боєживлення гвинтівки проводиться з прямих коробчастих магазинів, які вставляються у бічний приймач ствольної коробки. Розміщення набоїв 1-рядне. Механізм „С/18-100“ обладнано затворною затримкою. Після відстрілювання останнього патрону затвор залишається у задньому положенні, а при заміні магазину – автоматично йде вперед проводячи заряджання.

Прицільні пристосування механічні. Цілик розміщено на секторній планці, розміченій на дальність 1500 метрів. Також можна встановлювати оптичний приціл.

Для стрільби гвинтівка встановлювалася на сошку і опору. Ноги сошки і опора пристосовані для регулювання по висоті.

Приклад – затильник з гумовою подушкою, приєднаний до ствольної коробки.

ТТД  S-18/100 Solothurn :

довжина стволу : 925 мм ;

початкова швидкість кулі : 600 – 700 м/с ;

прицільна дальність : 1500 м ;

швидкострільність : до 20 постр./хв.;

місткість магазину : 5, 10 набоїв ;

маса споряджена : 45 кг ;

довжина : 1760 мм.